ФСБ посилила контроль над рунетом після провалу закону Ярової — розслідування
Друга служба ФСБ, яка відповідає за боротьбу з тероризмом, після теракту в «Крокус Сіті Холі» фактично перебрала на себе контроль над розвитком системи інтернет-стеження в Росії. Причиною стало те, що масштабні перевірки виявили майже повний провал реалізації «закону Ярової», повідомляє The Bell.
За даними видання, навіть до початку повномасштабної війни проти України система оперативно-розшукових заходів (СОРМ), яка мала забезпечити тотальний контроль за інтернет-трафіком і листуванням користувачів, не була повністю впроваджена жодним великим оператором зв'язку чи інтернет-компанією. Колишній співробітник 12-го центру ФСБ у 2026 році визнав, що система реалізована приблизно на 80%, однак експерти назвали таку оцінку суттєво завищеною.
Основною причиною стали величезні витрати. Навіть після пом'якшення вимог «закону Ярової» оператори мали витрачати десятки мільярдів рублів щороку, тоді як телекомунікаційний ринок уже перебував у стагнації. Багато компаній воліли сплачувати символічні штрафи, аніж вкладати кошти у дороге обладнання. У результаті більшість із них зберігали лише метадані користувачів — IP-адреси, час підключення, інформацію про пристрої та відвідані сайти, але не повний вміст листування чи дзвінків, як цього вимагало законодавство.
Після хвилі псевдомінувань у 2022 році та теракту в «Крокус Сіті Холі» у березні 2024 року ФСБ провела масштабні перевірки роботи СОРМ по всій країні. За інформацією The Bell, інспекції показали, що система або працювала лише частково, або взагалі була відсутня навіть у великих операторів зв'язку в окремих регіонах. Після цього Друга служба ФСБ отримала фактичний контроль над проєктом, тоді як Науково-технічна служба ФСБ, яка раніше відповідала за СОРМ, втратила провідну роль.
У 2022–2023 роках російська влада ухвалила понад десять нових законів і нормативних актів, які значно посилили вимоги до системи стеження. Встановлювати СОРМ зобов'язали не лише операторів зв'язку, а й хостинг-провайдерів та власників автономних мереж. Крім того, були запроваджені оборотні штрафи, можливість призупинення ліцензій операторів та масштабні перевірки з боку Роскомнагляду.
The Bell також зазначає, що навіть найбільші російські компанії систематично не виконували вимоги спецслужб. Із 2022 року структури «Яндекса» понад 20 разів намагалися притягнути до відповідальності через порушення вимог СОРМ, зокрема за відсутність цілодобового доступу ФСБ до низки сервісів та непередачу ключів шифрування. Аналогічні претензії висувалися до МТС, «Вимпелкому», «Ер-Телекому» та інших операторів.
За інформацією видання, після теракту в «Крокусі» російська влада використала тему неефективності СОРМ як одне з обґрунтувань для посилення тиску на Telegram. Згодом у Росії заблокували дзвінки в Telegram і WhatsApp, а у 2026 році ФСБ висунула засновнику месенджера Павлу Дурову обвинувачення у сприянні терористичній діяльності та оголосила про намір оголосити його в міжнародний розшук.
Джерело: розслідування The Bell
Нагадаємо, Дуров уперше відреагував на статус терориста в Росії.
Раніше РФ внесла Павла Дурова до списку терористів і екстремістів.
До цього засновника месенджера Telegram Павла Дурова знову допитали у Парижі в межах розслідування щодо можливої причетності платформи до злочинної діяльності.
