Китай переосмислює роль великої країни у світі — South China Morning Post
Китай дедалі чіткіше описує свою міжнародну роль як роль «великої країни», а не наддержави, наголошуючи на суверенітеті, багатосторонності, міжнародному праві та розвитку. Про це йдеться в аналітичному матеріалі South China Morning Post, присвяченому зміні уявлень про силу держав у XXI столітті.
Пекін має традиційні ознаки великої держави: численне населення, значну територію, потужну економіку, розвинені технологічні можливості та військовий потенціал, що зростає. Водночас в офіційній риториці китайська влада називає країну «великою країною», уникаючи визначень «велика держава» або «наддержава».
Сила не лише у військовій могутності
Як зазначає видання, поняття наддержави сформувалося в період Другої світової війни. У книзі 1944 року американський політолог Вільям Т. Р. Фокс відніс США, Велику Британію та Радянський Союз до нової категорії держав. Їхньою визначальною рисою була здатність перекидати й утримувати війська на великих театрах воєнних дій, спираючись на закордонні бази та широкий геополітичний вплив.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Водночас військовий потенціал більше не є єдиним джерелом міжнародного впливу, пише SCMP. Важливими інструментами стали промислова спроможність, фінанси, технології, глобальні ланцюги постачання та виробництво критично важливих товарів. Держава з потужними збройними силами може бути обмежена слабкістю промислової бази, логістики, фінансів або здатності підтримувати тривале протистояння.
Торгівля і технології
Прикладом такої взаємозалежності видання називає протистояння США та Китаю у сфері торгівлі й технологій. Під час торішньої ескалації мит Китай, крім дзеркальних тарифів, уживав заходів у сферах, де має суттєві важелі впливу, зокрема щодо критично важливих мінералів. Подальші переговори, за оцінкою SCMP, продемонстрували тісний зв’язок між двома найбільшими економіками світу.
Китайська Біла книга з глобального управління представляє Глобальну ініціативу з глобального управління як спробу побудувати справедливішу та рівноправнішу міжнародну систему. У документі наголошено на багатосторонній співпраці й міжнародному порядку, центральну роль у якому відіграє ООН. На думку видання, поняття «відповідальної великої країни» акцентує не лише на обсязі можливостей держави, а й на способі їхнього використання у міжнародних відносинах.
