Колумніст нагадав про суперечку щодо OPL 245 у Нігерії — Premium Times Nigeria
У колонці для Premium Times Nigeria нігерійський автор Осмунд Агбо розглянув історію нафтового блоку OPL 245. За його словами, у 1998 році уряд генерала Сані Абачі передав цей блок маловідомій компанії Malabu Oil & Gas Limited, а подальші операції стали предметом суперечок, розслідувань і судових процесів у кількох країнах.
Акціонери Malabu Oil & Gas
За наведеними автором даними реєстраційних документів Corporate Affairs Commission за 1998 рік, Mohammed Sani, також відомий як Mohammed Abacha, мав 10 млн акцій Malabu Oil & Gas, або 50%. Kweku Amafegha, якого в колонці вказано як інше ім’я Дена Етете, володів 6 млн акцій, або 30%, а Wabi Hassan, ідентифікований у матеріалі як Alhaji Adamu Hassan, — 4 млн акцій, або 20%.
Агбо пише, що ім’я Kweku Amafegha існувало лише в корпоративних документах. Мохаммед Абача, син колишнього військового правителя Нігерії, тривалий час заявляв, що Ден Етете, діючи під цим ім’ям, нібито шахрайськи змінив реєстраційні документи та фактично перебрав його частку в Malabu Oil & Gas.
Вартість блоку та судові спори
OPL 245 розташований приблизно за 150 кілометрів від узбережжя дельти Нігеру. За оцінками 2006 року, на ділянці могло бути близько 1 млрд барелів нафти, придатної для видобутку. Прогноз Resources for Development Consulting від 2018 року передбачав потенційні надходження від 9,8 млрд до 15,6 млрд доларів до Федераційного рахунку Нігерії протягом строку реалізації проєкту.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Як зазначає автор, Malabu Oil & Gas отримала блок приблизно за 2,2 млн доларів. Пізніше у зв’язку з врегулюванням спору та придбанням прав на блок за участю Shell, Eni та інших сторін було сплачено близько 1,3 млрд доларів.
За словами Агбо, суперечка довкола OPL 245 охоплювала скасування рішень, судові процеси та політичні маневри за адміністрацій Олусегуна Обасанджо, Умару Муси Яр’Адуа, Гудлака Джонатана та Мухаммаду Бухарі. Пов’язані зі справою питання розглядали суди Нігерії, Італії, Великої Британії та інших країн.
У колонці також критикується прозорість нафтового сектору Нігерії. Автор зазначає, що NNPC протягом 43 років не публікувала аудованої фінансової звітності, а перші оприлюднені аудовані рахунки стосувалися 2018 року та були опубліковані у 2020-му. Він також згадує багаторічні витрати на відновлення нафтопереробних заводів у Порт-Гаркорті, Варрі та Кадуні.
