Литва не змінює курс щодо Росії, але хоче відновити діалог із Китаєм
Новий уряд Литви підтвердив, що й надалі дотримуватиметься жорсткої політики щодо Росії. Водночас Вільнюс має намір поступово відновити дипломатичні відносини з Китаєм.
Уряд наголосив, що підтримка України та стримування російської агресії залишаються незмінними пріоритетами країни. При цьому влада розглядає можливість налагодження дипломатичного діалогу з Пекіном, зберігаючи принципову позицію у питаннях національної безпеки.
Оборона НАТО і санкції проти РФ
Програму уряду представив у парламенті прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс. Основна увага приділяється обороні та зміні зовнішньої політики щодо Китаю.
Уряд планує виділяти на оборону не менше 5 відсотків ВВП. Кошти підуть на протиповітряну оборону, засоби боротьби з безпілотниками, кібербезпеку та розвиток оборонної промисловості.
Вільнюс також розраховує на фінансування від ЄС у межах бюджету на 2028-2034 роки для зміцнення північно-східного флангу НАТО.
Щодо Росії уряд має намір вживати активних заходів для збереження її міжнародної ізоляції та посилення санкцій. У документі наголошується, що нормалізація відносин із Москвою неможлива, поки триває війна проти України.
Литва також підтримує ідею використання заморожених російських активів для відбудови України. Уряд підтверджує підтримку Києва та вважає, що справедливий мир можливий лише після перемоги України і відновлення її територіальної цілісності.
Відносини з Китаєм
У програмі зазначено, що Литва планує нормалізувати дипломатичні відносини з Китаєм до рівня інших країн ЄС. Це відрізняється від політики попереднього уряду, коли у 2021 році Вільнюс дозволив Тайваню відкрити представництво, що призвело до зниження рівня відносин із Китаєм і економічних обмежень.
"Я не відчуваю ані любові, ані неприязні до Китаю. У зовнішній політиці я маю два пріоритети: перший — це безпека, другий — економічне співробітництво", — заявив Сінкявічюс.
Про це повідомляє Euronews.
Литва заявила про готовність захищати Сувальський коридор у разі нападу РФ.
Нагадаємо, Литва готує додаткові плани реагування на випадок можливих провокацій з боку Росії. У Міністерстві оборони країни повідомили, що вже посилено охорону об'єктів критичної інфраструктури та триває підготовка до потенційних загроз.
Литваухвалилазакон, за яким держава компенсуватиме шкоду, якщо під час збиття дронів або інших повітряних об’єктів уламки пошкодять майно. Рішення стосується дій литовських військових і сил НАТО. Мета змін — щоб армія могла швидше ухвалювати рішення про перехоплення загроз без побоювань через можливі збитки.
