Нова Зеландія заблокувала позови проти компаній за кліматичну шкоду
Парламент Нової Зеландії ухвалив законодавчі зміни, що блокують цивільні позови, спрямовані на притягнення компаній до відповідальності за шкоду, пов’язану зі зміною клімату. Як повідомляє Channel NewsAsia, остаточне голосування відбулося ввечері 18 серпня: 67 депутатів підтримали ініціативу, 53 проголосували проти.
Правий коаліційний уряд заявив, що закон має не допустити ситуації, коли цивільні судові процеси суперечитимуть державній кліматичній політиці та створюватимуть невизначеність для бізнесу й інвестицій.
Зміни внесли після позову кліматичного активіста маорі Майкла Сміта проти шести відомих новозеландських компаній. Він вимагав притягнути їх до відповідальності за внесок в екологічну шкоду, пов’язану зі зміною клімату. Серед відповідачів була молочна компанія Fonterra. За даними CNA, новий закон фактично припинив розгляд цієї справи.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Сміт назвав ухвалення закону «темним днем для демократії». Депутат опозиційної Партії зелених Стів Абель заявив у парламенті, що зміна законодавства навмисно суперечить суспільним інтересам. На його думку, суди можуть розглядати претензії щодо кліматичної шкоди, якщо уряд і промисловість не розв’язують проблему.
Міністр юстиції Пол Голдсміт заявив, що розгляд справи у Високому суді міг створити новий режим, який суперечив би законодавчій системі, вже затвердженій парламентом. За його словами, питання шкоди від зміни клімату охоплює складні екологічні, економічні та соціальні чинники, тому відповідь на нього має формувати уряд на національному рівні, а не окремі судові процеси.
Минулого місяця незалежна Комісія зі зміни клімату попередила, що урядова політика може призвести до невиконання Новою Зеландією цілей зі скорочення викидів. Комісія зазначила, що уряд прем’єр-міністра Крістофера Лаксона не врахував її рекомендацій щодо скорочення викидів у 2025 році. За оцінкою органу, викиди поступово знижуються, однак прогрес зупинився у 2024 році, а чинні політичні рішення не забезпечують потрібних темпів змін.
