Новий Цивільний кодекс України отримав оцінку Ради Європи
Рада Європи загалом позитивно оцінила проєкт нового Цивільного кодексу України. Європейські експерти підтримали багато запропонованих змін, але водночас вказали на низку моментів, які ще потрібно доопрацювати.
Зокрема, увагу звернули на захист свободи слова, роботу журналістів, антикорупційні розслідування та ризики тиску через судові позови. Українська сторона вже заявила, що готова працювати над рекомендаціями міжнародних партнерів.
Україна вже кілька років працює над створенням нового Цивільного кодексу, який має замінити застарілі норми та врахувати сучасні реалії. За словами голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, Рада Європи загалом позитивно оцінила запропонований документ. Особливо високу оцінку отримали положення, які стосуються цифрових прав людини. Експерти відзначили, що автори кодексу намагалися врахувати нові виклики цифрового світу та розвиток сучасних технологій.
Також позитивно оцінили підхід до розмежування права на відповідь та права на спростування інформації. У Європі вважають, що такі механізми допоможуть краще захищати права громадян і водночас не обмежувати свободу висловлювань. У Верховній Раді наголошують, що новий кодекс має наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу та зробити його більш зрозумілим і сучасним.
Попри позитивну оцінку, без зауважень не обійшлося. Європейські експерти звернули увагу на те, що деякі положення можуть потребувати додаткового захисту для журналістів, громадських активістів та антикорупційних розслідувачів. Йдеться насамперед про норми, які стосуються персональних даних та права на приватність.
У Раді Європи наголосили, що такі правила не повинні ставати перешкодою для журналістських розслідувань, роботи OSINT-аналітиків або громадського контролю за діяльністю чиновників. Фактично експерти пропонують знайти баланс між захистом особистої інформації та правом суспільства знати важливі факти. Особливо це актуально для розслідувань корупції, зловживань владою та інших питань, які становлять суспільний інтерес.
Однією з головних тем у висновках Ради Європи стала свобода слова. Експерти рекомендують Україні врахувати сучасну практику Європейського суду з прав людини, яка передбачає ширші межі критики щодо політиків та інших публічних осіб.
У Європі наголошують: люди, які перебувають при владі або впливають на суспільне життя, повинні бути готові до більш жорсткої критики, ніж звичайні громадяни. Саме тому нове законодавство має враховувати ці принципи. Крім того, окремо згадуються так звані SLAPP-позови.
SLAPP-позовами називають судові справи, які подаються не для захисту прав, а для тиску на журналістів, активістів або громадських діячів. Часто такі позови використовують впливові люди або великі компанії, щоб змусити критиків мовчати. Навіть якщо справа не має перспектив виграти суд, вона може забирати багато часу, грошей і ресурсів.
Саме тому останніми роками країни ЄС активно шукають способи захистити журналістів та громадських активістів від подібного тиску. Рада Європи рекомендує врахувати ці механізми й під час доопрацювання нового українського кодексу.
Руслан Стефанчук повідомив, що рекомендації Ради Європи вже аналізують фахівці. Наразі робоча група вивчає пропозиції міжнародних партнерів, представників медіа, експертного середовища та громадських організацій. Попереду — додаткові консультації та обговорення окремих норм.
За словами Стефанчука, головна мета залишається незмінною — створити сучасний Цивільний кодекс, який відповідатиме європейським стандартам і водночас гарантуватиме права людини. «Наше завдання — побудувати законодавство, яке буде сучасним, справедливим і зрозумілим для громадян», — наголосив він.
Новий Цивільний кодекс стане одним із найбільших оновлень українського законодавства за останні десятиліття. Саме цей документ регулює величезну кількість питань повсякденного життя — від майнових прав і договорів до захисту честі, гідності та персональних даних. Тому будь-які зміни у ньому впливатимуть як на звичайних громадян, так і на бізнес, журналістів, громадські організації та державні установи.
Позитивна оцінка Ради Європи показує, що Україна рухається у правильному напрямку. Водночас рекомендації експертів свідчать, що робота над документом ще триває і окремі положення потребують додаткового доопрацювання. Саме від цього залежатиме, наскільки новий кодекс відповідатиме сучасним європейським стандартам і реальним потребам українського суспільства.
До проєкту нового Цивільного кодексу України народні депутати подали рекордну кількість поправок і пропозицій перед другим читанням. Загалом парламентарі запропонували 15 328 змін до тексту масштабного документа.
Новий Цивільний кодекс: що зміниться для простих українців
Приватність, сім’я і ШІ, що змінює новий Цивільний кодекс
