Психіатр ФБР заявив, що не вірить у версію Кленсі про голос
Психіатр ФБР Грегорі Саатгофф, який виступив останнім свідком обвинувачення на суді над Ліндсі Кленсі у Плімуті, штат Массачусетс, заявив, що не вірить у її слова про голос, який, за її твердженням, наказав їй убити трьох дітей у 2023 році. Як повідомляє The Guardian, експерт також висловив думку, що Кленсі усвідомлювала різницю між правильним і неправильним у момент убивств.
Свідчення психіатра
Кленсі визнала, що вбила своїх дітей — п’ятирічну Кору, трирічного Доусона та восьмимісячного Каллана, — а також намагалася вчинити самогубство. Вона заявила про невинуватість через неосудність. Захист стверджує, що під час убивств жінка перебувала у стані післяпологового психозу, посиленого недіагностованим біполярним розладом і поєднанням протитривожних та седативних препаратів.
Прокурорка Дженніфер Спраг запитала Саатгоффа, чи вважає він, що голос міг вказати Кленсі місце, спосіб, знаряддя та послідовність убивств. Психіатр відповів, що її здатність самостійно ухвалювати й реалізовувати такі рішення без інших вказівок, на його думку, свідчила про контроль над послідовністю дій. Він заявив, що за короткий час, коли чоловіка Кленсі не було вдома, вона діяла швидко та методично.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Саатгофф також звернув увагу на дії Кленсі в день загибелі дітей: вона відвідала педіатра, приготувала дітям обід і зліпила з ними сніговика. На його думку, ці заняття демонстрували організованість і контроль. Він назвав незвичним твердження Кленсі, що голос припинився після вбивств, оскільки у своїй практиці не стикався з таким.
Позиція захисту
Під час перехресного допиту захисник Кевін Реддінгтон запитав Саатгоффа про його досвід роботи з післяпологовим психозом. Психіатр повідомив, що лікував лише двох жінок із таким станом — наприкінці 1980-х і в 1990-х роках, коли працював у державній лікарні. Він погодився, що перехід від післяпологової депресії до психозу може бути швидким, а гормональні зміни після пологів здатні впливати на нейромедіатори та спричиняти нав’язливі думки й важко контрольовану поведінку.
Приблизно за місяць до загибелі дітей Кленсі зверталася до відділення невідкладної допомоги, скаржачись на нестачу сну та відчуття оніміння. За даними видання, лікарня Women and Infants у Род-Айленді не прийняла її до денній програми післяпологової допомоги. Очікується, що присяжні заслухають заключні промови, після чого суд надасть їм інструкції та направить на нараду щодо вердикту.
