Радбез ООН провів перше пробне голосування щодо кандидатів на посаду генсека
Рада Безпеки ООН провела перше неофіційне пробне голосування серед кандидатів на посаду наступного генерального секретаря організації. Процедура має оцінити попередні позиції членів Радбезу та визначити можливих фаворитів перед офіційним процесом обрання нового очільника ООН.
За даними видання The National, лідером неформального голосування стала Ребека Грінспан з Коста-Рики, отримавши 10 голосів «заохочувати». За нею йде постпред Гаяни при ООН Керолін Родрігес-Біркетт із 9 голосами, а третє місце посів гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі з 7 голосами.
Пробні голосування — неофіційна процедура, під час якої члени Радбезу відповідають, чи «заохочують», «не заохочують» кандидата, чи не мають щодо нього думки. Такі голосування дозволяють оцінити рівень підтримки претендентів, однак їхні результати офіційно не оприлюднюють.
Відповідно до статті 97 Статуту ООН, генерального секретаря призначає Генеральна Асамблея за рекомендацією Радбезу. Під час пробних голосувань Рада Безпеки визначає кандидата, якого рекомендуватиме Генасамблеї для затвердження.
На посаду глави ООН претендують семеро кандидатів:
- Мішель Бачелет — колишня президентка Чилі, колишня верховна комісарка ООН з прав людини;
- Марія Фернанда Еспіноса — колишня голова Генасамблеї ООН, ексміністерка закордонних справ і оборони Еквадору;
- Рафаель Маріано Гроссі — генеральний директор МАГАТЕ (Аргентина);
- Ребека Грінспан — генеральна секретарка ЮНКТАД, колишня віцепрезидентка Коста-Рики;
- Олара Отунну — колишній заступник генерального секретаря ООН (Уганда);
- Керолін Родрігес-Біркетт — постійна представниця Гаяни при ООН;
- Макі Салл — колишній президент Сенегалу.
Наступник Антоніу Гутерреша, чий другий пʼятирічний термін завершується 31 грудня, має взятися за оновлення організації
Про це повідомляють сайт ООН та The National.
Читайте також:
Греція закликала до об'єднання Кіпру у річницю турецького вторгнення.
Нагадаємо, Уряд Греції не підтримує схвалення нового пакета санкцій Євросоюзу проти Росії через можливі економічні наслідки. Афіни побоюються, що обмеження на постачання російського газу до третіх країн можуть призвести до втрати частини ринку на користь конкурентів за межами ЄС.
Греція виступила проти санкцій на російський СПГ через інтереси судноплавців.
