Російський Рассвет втрачає супутники просто на орбіті
Російський проєкт «Рассвет», який у Москві називають власною відповіддю Starlink, зіткнувся з новими проблемами. Щонайменше два супутники, запущені 19 липня, не змогли піднятися на потрібну орбіту та вже опустилися нижче 300 кілометрів. За оцінкою дослідників космонавтики, апарати, найімовірніше, увійдуть у щільні шари атмосфери й згорять.
Йдеться про супутники російського проєкту «Рассвет», який розробляє компанія «Бюро 1440». Росія позиціонує цю систему як власний аналог Starlink Ілона Маска, який має забезпечити широкосмуговий супутниковий зв’язок. Другий пакет супутників запустили 19 липня 2026 року. Однак частина апаратів від самого початку зіткнулася з проблемами під час виходу на потрібну висоту.
Дослідник космонавтики Анатолій Зак звернув увагу, що щонайменше два супутники взагалі не змогли виконати маневри для підняття орбіти. Через це вони поступово втрачали висоту. Зараз ці апарати вже опустилися нижче 300 кілометрів. За такої висоти супутник починає відчувати значно сильніший опір атмосфери, а тому швидко втрачає орбітальну швидкість. Якщо підняти апарати назад не вдасться, вони увійдуть у щільні шари атмосфери. Там супутники розпадуться і згорять.
Проблеми є не лише у двох супутників
Ще три апарати з тієї самої групи намагалися піднятися на вищу орбіту, але ці спроби також виявилися невдалими. Наразі вони перебувають на висоті приблизно 310–330 кілометрів і теж поступово знижуються. Тобто ризик втрати стосується не лише двох супутників, які вже опустилися нижче 300 кілометрів.
Ще дев’ять апаратів продовжують маневри. Вони поки залишаються працездатними, однак їхні орбіти все одно нижчі, ніж планувалося. За даними Russian Space Web, на аналогічному етапі польоту супутники першого російського пакетного запуску перебували приблизно на 200 кілометрів вище. Це означає, що друга група поки відстає за темпами підняття орбіти.
Перший запуск теж мав проблеми
Проблеми з «Рассветом» почали проявлятися ще під час першого пакетного запуску. Наприкінці березня російська компанія «Бюро 1440» відправила на орбіту 17 супутників. Один із них так і не вийшов на заплановану траєкторію. Уже на початку червня цей апарат упав із орбіти. Більшість інших супутників змогли продовжити роботу та почали формувати майбутню групу.
За словами дослідника Анатолія Зака, 14 супутників першого пакета вдалося вивести на висоту трохи більше 500 кілометрів. Однак навіть вони не досягли цільової орбіти в 800 кілометрів, яку раніше називала «Бюро 1440». Це важливо не лише через цифру на висотомірі. Чим нижче супутник перебуває над Землею, тим сильніше на нього впливає залишкова атмосфера. Тому для утримання такої орбіти доводиться витрачати більше палива.
Низька орбіта може скоротити термін роботи супутників
Супутники, які залишаються приблизно на висоті 500 кілометрів, усе ще можуть працювати. Проте така орбіта не є оптимальною для довготривалої експлуатації, якщо початково планувалася значно вища. На нижній висоті сила опору атмосфери більша. Через це супутникові потрібно частіше коригувати орбіту, а для таких маневрів потрібне паливо.
Отже, навіть якщо апарати не падають одразу, вони можуть витратити запас палива швидше, ніж очікувалося. Це потенційно скорочує термін їхньої роботи. Астроном Джонатан Макдональд також звернув увагу на проблеми із підняттям орбіти супутників «Рассвету». Саме цей етап зараз став одним із головних слабких місць російської системи.
Москва планувала сотні супутників
Плани Росії щодо «Рассвету» набагато масштабніші за кілька десятків апаратів, які вже були запущені. У 2025 році глава «Роскосмосу» Дмитро Баканов заявляв, що на першому етапі угруповання має складатися із 350 супутників. За задумом, така кількість повинна забезпечити глобальне покриття зв’язком цілодобово.
У подальшому Росія планувала збільшити угруповання до 900 супутників. Проєкт позиціонували як власну систему широкосмугової передачі даних, здатну працювати практично в будь-якій точці планети. Саме тому проблеми з першими десятками апаратів мають значення для всього проєкту. Для повноцінної супутникової мережі недостатньо просто вивести кілька апаратів на орбіту. Їх потрібно стабільно розміщувати на потрібній висоті, підтримувати орбіти та забезпечувати їхню довготривалу роботу.
Росія називала «Рассвет» відповіддю Starlink
Москва не приховувала, що хоче створити власну систему супутникового зв’язку. Її планують використовувати для передачі даних, доступу до інтернету та інших видів зв’язку. Російська влада також розглядає супутникові технології як важливу частину військової інфраструктури. Тому успіх такого проєкту має значення не лише для цивільного інтернету.
На цьому тлі кожен невдалий маневр або втрата супутника стає серйозною проблемою. Адже для створення стабільної мережі потрібні не одиничні успішні запуски, а десятки й сотні апаратів, які одночасно працюють на заданих орбітах. Поки що російський «Рассвет» проходить складний етап розгортання. Другий пакет запуску показав, що з підняттям супутників на потрібну висоту виникають серйозні труднощі.
Якщо два апарати, які вже опустилися нижче 300 кілометрів, справді згорять в атмосфері, це стане ще однією втратою для російського проєкту. А дев’ять супутників, які продовжують маневри, поки намагаються втриматися значно нижче заявленої цільової орбіти.
