США переходять на публічні суперечки з європейськими партнерами
Одразу кілька американських послів у Європі публічно посварилися з урядами країн, де вони працюють. Йдеться про Бельгію, Францію та Польщу. У Європі це називають порушенням дипломатичних правил, а у Вашингтоні — новим, більш жорстким стилем спілкування з союзниками. Про це пише CNN.
Робота посла США в Європі зазвичай вважається комфортною. Великі резиденції, спокійне життя, країни-союзники. Колишній посол США в Польщі Деніел Фрід колись казав, що це «дружня територія». Якщо виникають суперечки, їх зазвичай вирішують тихо, без зайвого шуму.
Але останнім часом усе змінилося. Одразу троє американських послів публічно вступили в конфлікт із представниками країн, де вони акредитовані. І зробили це не за закритими дверима, а відкрито — через соцмережі та заяви для медіа.
Скандал у Бельгії через обрізання
Найсвіжіший конфлікт спалахнув у Бельгії. Посол США Білл Вайт різко розкритикував бельгійську владу через справу в Антверпені. Там трьох єврейських релігійних діячів — моелів, які проводять ритуальне обрізання, — перевіряють правоохоронці. За даними слідства, процедури нібито проводилися без присутності лікарів.
Вайт опублікував емоційний допис у соцмережі X. Він вимагав, щоб міністр охорони здоров’я Бельгії Франк Ванденбрук втрутився у справу та припинив, як він написав, «абсурдне та антисемітське переслідування». У своєму зверненні він заявив: «Ви повинні негайно припинити це сміховинне та антисемітське переслідування трьох єврейських релігійних діячів в Антверпені. Вони роблять те, чому їх навчали тисячі років».
Також посол звинуватив міністра в особистій неповазі, заявивши, що той нібито відмовився потиснути йому руку та сфотографуватися разом. «Було очевидно, що ви не любите Америку — країну, яка двічі воювала і втратила десятки тисяч своїх синів заради свободи Бельгії», — написав Вайт.
Реакція Брюсселя була жорсткою. Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево назвав слова посла «неправдивими, образливими й неприйнятними». Він наголосив, що в Бельгії ритуальне обрізання дозволене, але лише якщо його проводить кваліфікований лікар і з дотриманням медичних стандартів. Прево також нагадав: «Посол, акредитований у Бельгії, має поважати наші інституції, наших обраних представників і незалежність судової системи». За його словами, особисті нападки та втручання в судові процеси порушують «базові дипломатичні норми». Посла викликали на зустріч для пояснень.
Франція і звинувачення в антисемітизмі
Подібний конфлікт раніше стався у Франції. Посол США Чарльз Кушнер у листі до американської газети звинуватив президента Еммануеля Макрона у недостатній боротьбі зі зростанням антисемітизму.
Макрон відповів, що це «помилка» і «неприйнятна заява для людини, яка повинна бути дипломатом». У Парижі також сприйняли слова американського представника як втручання у внутрішні справи.
Польща і Нобелівська премія
Ще один скандал розгорівся в Польщі. Посол США Том Роуз оголосив, що Вашингтон припиняє контакти зі спікером польського Сейму Влодзімєжем Чажастим. Причиною стали слова польського політика, який заявив на пресконференції, що Дональд Трамп «не заслуговує» на Нобелівську премію миру. Роуз назвав ці слова «обурливими й нічим не спровокованими образами» та заявив, що не дозволить шкодити американсько-польським відносинам або проявляти неповагу до президента США. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відповів коротко: «Союзники повинні поважати одне одного, а не повчати».
Сам Роуз заявив, що «завжди захищатиме свого президента без вагань, винятків чи вибачень».
Чому це важливо
Колишній посол США Деніел Фрід вважає, що така поведінка — відхід від традиційної дипломатії. За його словами, завдання дипломата — просувати інтереси свого президента. Але це не означає, що потрібно реагувати на кожну критику. Він пояснює, що іноді краще проігнорувати різкі слова й зосередитися на співпраці. «Ви рідко виграєте публічну суперечку на чужій території», — застерігає Фрід.
Водночас він припускає, що нинішні посли просто намагаються відповідати очікуванням Білого дому. Якщо адміністрація демонструє жорсткий стиль, дипломати можуть вважати, що мають діяти так само.
Фрід нагадав приклад 2004 року, коли в Іспанії до влади прийшов Хосе Луїс Родрігес Сапатеро. Під час виборчої кампанії він різко критикував США через війну в Іраку. Але після перемоги тодішній президент Джордж Буш зателефонував йому з привітанням і запропонував співпрацювати попри розбіжності. «Це була кампанія, я розумію. Але нам потрібно працювати разом», — передає Фрід суть тієї розмови.
За його словами, такий підхід дозволив уникнути багатьох проблем.
Новий стиль чи ризик для відносин
Для Вашингтона публічна жорсткість може виглядати як спосіб продемонструвати принциповість. Для європейських столиць це часто виглядає як зайва конфронтація. Європа звикла до більш стриманого тону. Коли дипломат відкрито звинувачує міністра чи президента в упередженості або неповазі, це сприймається як порушення неписаних правил.
Поки що жоден із конфліктів не призвів до серйозного розриву відносин. Але тон розмови між союзниками став помітно жорсткішим. І це вже змінює атмосферу. Питання тепер у тому, чи стане така модель новою нормою, чи це лише емоційний етап. Від відповіді на це залежить, якою буде трансатлантична співпраця найближчими роками.
Також, Іран може вдарити по США і світовій економіці.
Світова економіка під питанням після рішення Верховного суду США.
