У Південній Кореї набули чинності розширені норми про шпигунство
У Південній Кореї в неділю набули чинності розширені положення про шпигунство, які дають прокурорам можливість переслідувати серйозні випадки викрадення державних таємниць, пов’язані з іноземними державами або організаціями. Нові норми потенційно можуть стосуватися чутливих технологій у сфері напівпровідників і штучного інтелекту, повідомляє Korea Herald.
Нова стаття Кримінального кодексу
До Кримінального кодексу додали статтю 98-2. Вона застосовується до осіб, які за вказівкою, заохоченням або внаслідок іншої комунікації з іноземною державою чи прирівняною до неї організацією шукають, збирають, розкривають, передають або посередничають у передачі державних таємниць.
Покарання за цим положенням передбачає щонайменше три роки ув’язнення, а максимальний строк становить 30 років. Це перше значне розширення положень про шпигунство в Кримінальному кодексі з часу його ухвалення 1953 року. Раніше закон був зосереджений на діях на користь «ворожої держави», під якою на практиці переважно мали на увазі Північну Корею.
Умови для переслідування
Водночас не кожне викрадення технологій за кордон автоматично кваліфікуватимуть як шпигунство. Прокурори мають довести, що інформація є державною таємницею, а також встановити необхідний зв’язок дій з іноземною державою або прирівняною до неї організацією.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
У матеріалі зазначається, що поняття державної таємниці може тлумачитися вузько. Закон Південної Кореї про запобігання витоку та захист промислових технологій визначає «національну ключову технологію» як таку, розголошення якої за кордон може завдати значної шкоди національній безпеці та економіці. Однак сам по собі цей статус не означає, що відомості є державною таємницею. Кримінальний кодекс також прямо не називає приватні іноземні компанії організаціями, на які поширюється стаття 98-2.
Витоки технологій до Китаю
За даними Національного бюро розслідувань, поліція Південної Кореї у 2025 році виявила 179 випадків витоку технологій, з яких 33 були пов’язані з передачею за кордон. На Китай припали 18 із цих 33 випадків. П’ять випадків стосувалися напівпровідникових технологій, чотири — технологій дисплеїв, ще три — технологій вторинних батарей.
У 148 із 179 виявлених випадків були причетні працівники або керівники компаній, а на малі та середні підприємства припали 155 випадків. Представниця МЗС Китаю Мао Нін напередодні набуття законом чинності заявила, що Пекін вимагає від китайських компаній дотримуватися міжнародних правил і місцевого законодавства, а також закликала інші країни забезпечити чесне, справедливе та недискримінаційне бізнес-середовище.
Депутат від Партії народної влади Ко Дон Джин уже запропонував поправки, які прямо охоплювали б іноземні компанії та національні ключові технології. Вони також передбачають підвищення мінімального строку ув’язнення з трьох до десяти років.
