У Радбезі ООН заговорили про катування українців у російському полоні
Рада Безпеки ООН провела неформальне засідання щодо українців, яких Росія утримує у полоні. Учасники говорили про незаконне утримання цивільних, катування та жорстоке поводження з військовополоненими, сексуальне насильство і страти. Окремо порушили питання іноземців, яких Росія вербує для участі у війні проти України.
Рада Безпеки ООН зібралася на неформальне засідання за формулою Аррії. Його присвятили порушенням міжнародного гуманітарного права з боку Росії щодо українських військовополонених і цивільних. Зустріч ініціювали Латвія, Велика Британія та Україна. Постійна представниця Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десландес заявила, що головна мета засідання — привернути увагу до людей, чиї права мають захищати міжнародне гуманітарне право та міжнародні норми у сфері прав людини.
За її словами, йдеться про тисячі українських цивільних, яких Росія утримує без законних підстав. «Мета сьогоднішнього засідання — зосередитися на людях, яких має захищати міжнародне гуманітарне право та міжнародне право у сфері прав людини, але чиї права Росія порушує щодня», — сказала Павлюта-Десландес.
Представниця Латвії наголосила, що одним із завдань зустрічі є привернення уваги до порушень Женевських конвенцій. Учасники також мали обговорити, як міжнародна спільнота може допомогти людям, яких незаконно утримують у Росії.
Катування та насильство над військовополоненими
Окремо під час засідання порушили питання поводження Росії з українськими військовополоненими. Серед проблем, на яких зосередили увагу, — систематичні катування, жорстоке поводження, сексуальне насильство, пов’язане з війною, а також випадки страт українських військових у російському полоні.
Ці дії розглядаються як серйозні порушення міжнародного гуманітарного права. Женевські конвенції встановлюють правила поводження з військовополоненими та захищають цивільних під час збройних конфліктів. Питання полонених залишається одним із найболючіших для України. Росія утримує як військових, так і цивільних українців, а Київ та міжнародні партнери регулярно закликають Москву дотримуватися норм міжнародного права та забезпечити доступ до полонених міжнародним організаціям.
Росія вербує іноземців для війни
Ще однією темою зустрічі стала участь іноземних громадян у війні проти України на боці Росії. Павлюта-Десландес зазначила, що занепокоєння через російське вербування висловлюють уряди країн Азії, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки. За її словами, деякі держави закликають Росію припинити незаконне залучення їхніх громадян до російських збройних сил та військової промисловості.
«Багато урядів країн Азії, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки висловлюють занепокоєння і закликають Росію припинити незаконне вербування їхніх громадян до своїх збройних сил та військової промисловості», — сказала представниця Латвії. Йдеться про проблему, яка виходить далеко за межі України. Росія намагається залучати до війни іноземців, зокрема громадян країн, які не є безпосередніми учасниками війни. Це викликає питання щодо методів вербування та умов, у яких такі люди опиняються після приїзду до РФ.
Чого очікують від Ради Безпеки ООН
Ініціатори зустрічі хочуть, щоб члени Ради Безпеки ООН не лише обговорювали проблему, а й шукали конкретні способи її вирішення. За словами Павлюти-Десландес, учасники мають визначити, що міжнародна спільнота може зробити для припинення порушень міжнародного права та захисту українців, які перебувають у російському полоні.
Неформальні засідання за формулою Аррії дають можливість членам Ради Безпеки та запрошеним учасникам обговорювати питання у менш формальній атмосфері. Такі зустрічі не є засіданнями Ради Безпеки у звичайному форматі, однак дозволяють привернути увагу міжнародної спільноти до проблем, які потребують реакції. Для України такі обговорення важливі не лише як спосіб ще раз розповісти світу про ситуацію з полоненими. Київ також прагне посилити міжнародний тиск на Росію, домогтися дотримання нею міжнародного гуманітарного права та повернення додому українських цивільних і військовополонених.
Під час засідання представники країн-ініціаторів наголосили на необхідності не залишати без уваги людей, які перебувають у російському полоні, та шукати міжнародні механізми для їхнього захисту.
Костариканська дипломатка Ребека Гринспан стала однією з головних претенденток на посаду генерального секретаря ООН. У разі обрання вона може стати першою жінкою в історії, яка очолить Організацію Об’єднаних Націй.
