У Росії готуються до виборів у Держдуму на тлі контролю Кремля
У Росії — державі-агресорі — 18–20 вересня мають відбутися перші після початку російської агресії проти України вибори до нижньої палати парламенту, Державної думи. За оцінкою старшої дослідниці Фінського інституту міжнародних відносин Маргарити Завадської, голосування має створити видимість нормального життя та продемонструвати контроль влади над ситуацією.
Як повідомляє YLE News, Кремль прагне показати, що більшість росіян надалі підтримує владу. Опозиційні активісти у вигнанні вважають, що керівництво країни намагається отримати через вибори легітимацію для продовження війни та можливої нової мобілізації.
Явка та контроль голосування
За даними опитування центру «Левада», наприкінці травня 66% респондентів не знали, що цього року відбудуться вибори до Держдуми. Партії також витратили на кампанію значно менше коштів, ніж у попередні роки, зазначило видання «Вьорстка».
Завадська заявила, що влада може бути зацікавлена в низькій явці, оскільки за меншої кількості виборців ситуацію легше контролювати. Вона припустила, що до дільниць можуть організовано залучати працівників державного сектору та підприємств, залежних від держави.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Газета «Ведомости» писала, що адміністрація президента розраховує щонайменше на 55% явки та 55% голосів за партію «Єдина Росія». За даними YLE News, такий результат міг би дозволити партії влади за потреби змінювати конституцію.
Заклики опозиції
Громадська активістка Катерина Кілтау, яка раніше координувала роботу руху спостерігачів «Голос» в Алтайському краї, заявила, що доводити фальсифікації стало складніше через придушення незалежного спостереження. За її словами, суспільне невдоволення пов’язане з втратами на війні, ударами по території Росії та економічною ситуацією.
Опозиційні активісти в еміграції закликали противників війни прийти на виборчі дільниці одночасно опівдні та голосувати за будь-яку партію, окрім «Єдиної Росії». Частина опозиції також пропонує псувати бюлетені, оскільки, на її думку, всі допущені до виборів партії підтримують війну.
Ліберальну партію «Яблуко», яка вела антивоєнну кампанію, усунули від виборів після позову лояльної Кремлю націоналістичної партії «Родіна» щодо ймовірного порушення авторських прав у передвиборчих матеріалах. Верховний суд відхилив звернення «Яблука» щодо допуску до виборів. 17 серпня суд у Пскові призначив заступникові голови партії Льву Шлосбергу 11 років ув’язнення у справі про дискредитацію збройних сил.
