У Сінгапурі не планують надавати лісу Тагора статус природного заповідника
У Сінгапурі наразі не планують надавати лісу Тагора статус природного заповідника. Міністр національного розвитку Чі Хун Тат зазначив це у письмовій відповіді парламенту на запитання про оцінювання земельних ділянок, важливих для екології.
Як повідомляє Channel NewsAsia, ліс розташований на південний схід від перехрестя швидкісної дороги Селетар і Upper Thomson Road. Згідно з генеральним планом Управління міської реконструкції Сінгапуру, ця територія відведена під житлову забудову.
Екологічна цінність території
У 2024 році понад 40 науковців і природоохоронців запропонували в документі Singapore Terrestrial Conservation Plan вивчити можливість захисту лісу Тагора як природного парку. У документі ліс названо буферною зоною навколо природного заповідника Центрального водозбірного басейну та місцем існування рідкісних тварин, зокрема смугастого лангура Раффлза.
За словами Чі Хун Тата, уряд застосовує науковий підхід для визначення того, які території та яким чином слід охороняти. Під час розгляду питання про надання ділянці статусу природного заповідника влада оцінює її біорізноманіття, екологічну цінність і значення для місцевого біорізноманіття, водночас враховуючи інші потреби землекористування.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Плани розвитку та охорони природи
У Сінгапурі є чотири природні заповідники, захищені Законом про парки та дерева: Букіт-Тімах, Центральний водозбірний басейн, Лабрадор і водно-болотний заповідник Сунгей-Булох. За словами міністра, ці території вважають найбагатшими на біорізноманіття та такими, що представляють природні ландшафти країни.
Міністр також повідомив, що в Сінгапурі виділили понад 7 800 гектарів зелених зон, а до 2035 року їхня площа має зрости до 8 800 гектарів. Природні території та природні парки слугують буферами для заповідників. Державні органи використовують екологічне профілювання для виявлення ключових екологічних коридорів між основними природними середовищами та критичних для фауни коридорів, які потребують моніторингу.
За можливості влада надаватиме перевагу ефективнішому використанню освоєних або недостатньо використовуваних ділянок перед територіями із зеленими насадженнями чи об’єктами спадщини. Якщо забудова може мати потенційно значний вплив на довкілля, проводитимуть оцінку її екологічного впливу та розроблятимуть заходи зі зменшення шкоди.
