У Сирії після подорожчання пального відбулися масштабні протести — Deutsche Welle
У Сирії підвищення цін на пальне в середині вересня спричинило одні з наймасштабніших протестів від повалення режиму Башара Асада наприкінці 2024 року. Влада підняла вартість усіх видів пального, зокрема дизель подорожчав на 40%. Міністерство енергетики пояснило рішення зростанням світових цін і локальним дефіцитом, оскільки країна залежить від імпорту енергоносіїв.
Як повідомляє Deutsche Welle English, у Дамаску вартість проїзду в громадських маршрутках майже відразу зросла до 70%, а поїздки таксі подорожчали на 60%. Водій Канан Абдулла розповів, що після витрат на пальне заробітку ледве вистачає на новий бак, тоді як коштів на їжу чи ремонт автомобіля майже не лишається.
Протести та часткові поступки
Учасники протестів палили шини, перекривали дороги та вимагали звільнення посадовців, яких вважали відповідальними за подорожчання. Згодом демонстрації пішли на спад після того, як уряд частково переглянув зміни та оголосив про плани субсидувати дизель для опалення, сільського господарства і промисловості.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Зростання цін на пальне посилило інфляційний тиск. За даними Сирійського центру політичних досліджень, між липнем 2025-го та липнем 2026 року ціни зросли майже на 25%. Найбільше — приблизно на 37% — подорожчали базові витрати, зокрема житло, вода, електроенергія і газ.
Економічне зростання не відчувають більшість
Президент Сирії Ахмад аш-Шараа на Арабському медіасаміті в Дубаї заявив, що економіка країни цього року може сягнути близько 50 млрд доларів, тоді як у 2024 році її обсяг оцінювали приблизно у 20 млрд доларів. Водночас, за даними ООН, понад дві третини сирійців живуть у відносній бідності.
Сирійське видання Al Jumhuriya зазначало, що анонсовані багатомільярдні проєкти нерухомості переважно передбачають закриті житлові комплекси та елітні квартири, попри гостру житлову кризу. Опитування Syria in Transition показало, що до квітня лише 13% респондентів вважали дії уряду достатніми для боротьби зі стрімким зростанням цін на енергію та продукти, тоді як 66% назвали їх недостатніми.
