Захід помилково очікував згоди Путіна на переговори через військовий тиск, — Foreign Policy
Західні країни протягом чотирьох років розраховували, що військові невдачі та економічний тиск змусять президента РФ Володимира Путіна сісти за стіл переговорів. Однак така стратегія виявилася хибною.
Автори матеріалу зазначають, що західні партнери застосовували до Кремля логіку, характерну для демократичних держав: очікувалося, що зростання втрат на фронті та економічних проблем змусить Росію шукати дипломатичне рішення.
Втім, Путін керується не лише військовими чи економічними розрахунками, а логікою збереження авторитарного режиму. Оскільки Кремль досі не досяг своїх головних політичних і військових цілей, початок реальних переговорів може становити загрозу для самої влади російського президента.
У статті наголошується, що авторитарні режими здатні довше витримувати внутрішній і зовнішній тиск, ніж демократичні уряди.
За даними видання, масовані українські атаки по російських нафтопереробних заводах стали одним із найболючіших ударів по економіці РФ.
З початку року українські далекобійні безпілотники близько 200 разів атакували об'єкти нафтопереробної галузі, внаслідок чого вийшли з ладу вісім із десяти найбільших НПЗ Росії.
Через це в країні-агресорці:
- у багатьох регіонах запровадили обмеження на продаж пального;
- виробництво бензину впало приблизно на третину нижче рівня попиту;
- Володимир Путін публічно визнав наявність дефіциту пального.
На думку авторів статті, паливна криза посилює напругу всередині російської влади, адже одночасно зменшує фінансові ресурси Кремля та змушує його посилювати контроль над суспільством.
У таких умовах, зазначає Foreign Policy, російське керівництво швидше обирає шлях ескалації, ніж компромісів.
Серед основних інструментів Кремля називають:
- посилення балістичних ударів по Україні;
- масовані атаки на енергетичну інфраструктуру. Зокрема, з початку року по об'єктах «Нафтогазу» було завдано близько 250 ударів;
- активізацію гібридного тиску на європейські країни.
Паралельно Росія посилює внутрішні репресії. Йдеться про збільшення кількості справ за статтями про держзраду та шпигунство, розширення повноважень силових структур, обмеження доступу до Telegram і WhatsApp, а також часті відключення інтернету в окремих регіонах.
У Foreign Policy вважають, що авторитарні режими починають змінювати свою поведінку лише тоді, коли одночасно стикаються з кількома серйозними кризами.
На думку авторів, кампанія України проти російської нафтової інфраструктури вже створила для Кремля серйозний виклик, однак цього поки недостатньо для початку реальних переговорів.
Видання наголошує, що Захід має одночасно зміцнювати українську систему протиповітряної оборони та посилювати економічний тиск на Росію, завдаючи ударів по військово-промисловому комплексу, логістиці, портах та інших ключових джерелах доходів РФ.
«Стратегічне завдання Заходу полягає в тому, щоб створити кризи на кількох напрямах і утримувати їх досить довго, щоб коаліція, яка підтримує Путіна при владі, дійшла висновку, що продовження війни становить більшу загрозу для її виживання. Лише тоді переговори стануть політично можливими», – йдеться у статті.
Про це йдеться у статті Foreign Policy.
Нагадаємо, після переговорів президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом спецпосланник Білого дому Стів Віткофф та Джаред Кушнер можуть уперше відвідати Київ. За даними Financial Times, сторони вже досягли попередньої домовленості щодо такого візиту.
Нещодавно президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з перемовниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп прагне припинити війну в Україні, однак головною перешкодою залишається небажання російського диктатора Володимира Путіна погодитися навіть на тимчасове припинення вогню.
Україна продемонструвала себе як повноцінний партнер США та НАТО, а не лише як отримувач військової допомоги. За оцінкою Newsweek, на тлі конфлікту США з Іраном Київ показав готовність діяти разом із союзниками та відповідати на спільні виклики безпеки.
