$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +14° Варшава +10° Вашингтон
Ірина Цибульник, LeoGaming: 10 фактів про економічну та фінансову систему після першого року пандемії на основі річного звіту НБУ

Ірина Цибульник, LeoGaming: 10 фактів про економічну та фінансову систему після першого року пандемії на основі річного звіту НБУ

21 Травня 2021 16:22

Національний банк оприлюднив річний звіт за 2020 рік, у якому розповів про свою роботу та підсумував зміни, що відбулися у фінансовій системі та економіці України впродовж першого року пандемії COVID-19.

1. Економіка виявилася стійкішою до коронакризи, якщо порівняти з попередніми кризами

Жорсткі карантинні заходи, стурбованість та закриття деяких ринків, загальні явища пандемії призвели до падіння світових економік. Україна не є виключенням. Проте НБУ заявляє, що очікувалося більш різке падіння. Реальний ВВП за підсумками 2020 року скоротився на 4%, а це значно менше, ніж прогнозував Національний банк (6%). Крім того, падіння було значно меншим порівняно з попередніми кризами: у 2009 році ВВП скоротився на 15,1%, а у 2014–2015 роках – на 6,8% та 9,9% відповідно.

НБУ також відзначили, що вже у другому півріччі 2020 року економіка почала доволі швидко відновлюватися. Головним рушієм її відновлення був споживчий попит. Також цьому сприяли стимулююча монетарна політика та пакет антикризових заходів.

2. Підтримка економіки: НБУ знизив облікову ставку до історичного мінімуму та запровадив пакет антикризових заходів

Національний банк сконцентрувався на підтримці економіки без заподіяння шкоди його пріоритетній цілі з досягнення та підтримання цінової стабільності. Регулятор продовжив пом’якшення монетарної політики. Так, у 2020 році облікову ставку знижено з 13,5% річних до 6% річних – найнижчого рівня в історії України.

Крім того, Національний банк у 2020 році застосував широкий арсенал антикризових заходів. Банки отримали можливість довгострокового рефінансування на строк до п’яти років. Це дозволило зберігати ліквідність банківської системи на високому рівні. Національний банк запровадив новий інструмент – своп процентної ставки, за допомогою якого банки можуть захиститися від процентного ризику та не закладати ризикову надбавку в ставки за кредитами реальному сектору. НБУ також пом’якшив вимоги до оцінки кредитного ризику, відтермінував формування буферів капіталу, дав додатковий час для подання та оприлюднення фінансової звітності, тимчасово зупинив проведення виїзних перевірок і стрес-тестування банків.

3. Попри коронакризу, інфляція становила 5% за підсумками 2020 року

Інфляція наприкінці року досягла центральної точки цільового діапазону 5%±1 в. п. Це відбулося, зокрема, завдяки послідовній, прозорій та виваженій монетарній політиці НБУ, спрямованій на забезпечення належного балансу між реакцією на інфляційні ризики та підтримкою відновлення економіки в умовах коронакризи.

4. «Подушки безпеки» держави: міжнародні резерви сягнули восьмирічного максимуму

На кінець 2020 року міжнародні резерви сягнули 29,1 млрд дол. США. А це – восьмирічний максимум. На початку коронакризи спостерігалося помітне збільшення попиту на іноземну валюту та послаблення курсу гривні. До кінця березня ситуація на валютному ринку стабілізувалася. Це дало змогу Національному банку відновити купівлю іноземної валюти та компенсувати значний обсяг її продажу в березні. Поповненню резервів також сприяли сталі надходження іноземної валюти від орієнтованих на експорт галузей (зокрема агропромислового комплексу) за одночасних стриманих платежів за імпорт.

5. Коронакриза довела ефективність запроваджених раніше макропруденційних заходів

Українські банки ввійшли в кризу добре капіталізованими, прибутковими та зі значним запасом ліквідності. Це результати значних зусиль Національного банку упродовж попередніх років, зокрема з оздоровлення банківського сектору, впровадження міжнародно визнаних вимог до капіталу й ліквідності, регулярного стрес-тестування, ризик-орієнтованого нагляду та спонукання банків до формування запасу міцності.

Крім того, ще до кризи вдалося вирішити давні проблеми сектору з пов’язаним кредитуванням, що посилювали негативні наслідки попередніх криз для фінансової системи та реальної економіки. Як результат, фінансовий сектор пройшов 2020 рік без значних втрат, не став фактором поглиблення кризи. Натомість банки продовжили виконувати функцію підтримки економіки.

6. Ставки за кредитами бізнесу увійшли до ознознакового діапазону

Початок пандемії припав на цикл пом’якшення монетарної політики Національного банку. Упродовж першого півріччя 2020 року НБУ чотири рази знизив облікову ставку до історично низького рівня 6%. Це сприяло зниженню ставок, зокрема й кредитних, попри кризу.

Ставка за новими кредитами бізнесу в гривнях за рік знизилася з 15,7% до 9,2% річних. Зниження ставок за кредитами та державні програми підтримки бізнесу дали змогу пожвавити корпоративне кредитування, насамперед у гривні.

7. Коронакриза стала першою кризою, яка не супроводжувалася відпливом коштів громадян із банків

Навпаки – приплив коштів у банківську систему спостерігався упродовж усього 2020 року. Достатня ліквідність банків дала змогу зберегти довіру вкладників.

Перші сигнали про кризу в березні минулого року традиційно призвели до зняття населенням коштів із рахунків. Проте ці настрої були короткостроковими. Відплив коштів тривав менше двох тижнів. Завдяки високій ліквідності банки не мали труднощів із поверненням коштів на першу вимогу вкладників. У такий спосіб вдалося зберегти їх довіру.

8. Якість кредитного портфеля унаслідок коронакризи значно не погіршилася

Цьому сприяли як висока якість портфеля перед початком кризи, так і своєчасні дії банків із реструктуризації позик. Ухвалені Національним банком вимоги до списання знецінених фінансових активів  допомогли зменшити обсяг непрацюючих активів на балансах банків, найбільше – державних. У результаті частка непрацюючих кредитів у системі загалом знизилася на 7,4 в. п. – до 41% на кінець 2020 року. Непрацюючі кредити не становлять загрози банківській системі, оскільки рівень їх покриття всіма резервами наприкінці року становив майже 98%.

9. 2020 рік став роком стрімкої цифрової трансформації фінансової системи

Пандемія та карантинні обмеження змінили звички українців у бік дистанційності, цифрових фінансів та безготівкових операцій. Кількість та обсяги безготівкових платежів із використанням платіжних карток продовжують упевнено зростати. Так, частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток збільшилась до майже 56% на кінець 2020 року з 50% на початку року.

У 2020 році Національний банк уможливив віддалену ідентифікацію та верифікацію клієнтів фінансових установ, запропонувавши для цього фінансовому ринку різні моделі – п’ять спрощених та три повноцінних. Зокрема, це можна зробити, використовуючи мобільний застосунок «Дія», або через Систему BankID НБУ (онлайн-послуги з використанням системи на кінець 2020 року були доступні 94% користувачам платіжних карток в Україні).

10. «Спліт» відбувся: близько двох тисяч небанківських фінустанов перейшли під нагляд Національного банку

Національний банк з 1 липня 2020 року став регулятором переважної частини небанківського фінансового сектору. Під нагляд Національного банку перейшли близько двох тисяч установ – страховиків, страхових посередників, лізингодавців, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів, бюро кредитних історій.

У 2020 році Національний банк спільно з представниками ринку та народними депутатами розпочав роботу над фундаментом нового регулювання небанківського сектору. Зокрема, підготовлено пропозиції до нових редакцій Законів України «Про страхування», «Про кредитні спілки» і «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Реформа «спліт» спрямована підвищити прозорість сектору, створити систему пропорційного регулювання та вибудувати надійний і стійкий небанківський ринок, а гравцям ринку забезпечити нові можливості для розвитку.

Перший рік COVID-19 змінив економічну та фінансову систему по всьому світу. Коли прийшли перші дані по Китаю після січня-лютого, всі передбачали, що один день локдауна - це приблизна втрата 40% ВВП. Але в Китаї був дуже жорсткий локдаун, тому там дійсно було падіння ВВП на 40% в день. Схожі числа були під час першої хвилі в Італії. Але, як виявилося, всі наступні локдауни були з набагато меншою втратою ВВП, а відновлення було досить швидким. Держави залили економіку грошима: наприклад, в Америці в другому кварталі, хоча попит впав на 10%, доходи на кілька відсотків зросли. Це було пов'язано з дуже щедрою допомогою з безробіття, і в цілому держава виділила рекордну суму, майже $ 3 трлн. У третьому кварталі 2020 ВВП впав тільки на 3% в Америці й на 4% в Європі, хоча очікували істотно більшого падіння.

Необхідно брати до уваги ці факти й тенденції, бо ми увійшли у 2021 рік з тією ж проблемою – пандемією. На основі цих даних окрема людина, фінансові установи та держави в цілому можуть прогнозувати майбутні зміни у фінансовому та економічному секторі та готуватися до них!