$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+15° Київ +8° Варшава +12° Вашингтон
100 днів президента: досягнення Володимира Зеленського зі знаком питання

100 днів президента: досягнення Володимира Зеленського зі знаком питання

28 Серпня 2019 15:31

Топовою темою тижня в українській політиці стало обговорення перших ста днів президента Володимира Зеленського. Прихильники гаранта серед головних його досягнень і навіть проривів називають просування по врегулюванню на Донбасі та щодо обміну полоненими, що за недавніми повідомленнями мав відбутися до кінця цього місяця, тобто – у лічені дні.

Як стало відомо сьогодні, 28 серпня, обмін відкладається на невизначений термін. За словами Валентина Рибіна, адвоката росіян, засуджених в Україні та причетних до обміну, президент Володимир Зеленський не видав указ про помилування.

В Офісі президента цю інформацію поки не прокоментували. Якщо справа тільки в указі, ймовірно, що українська сторона не стане затягувати з процесом. Однак на сьогоднішній момент ситуація не зрозуміла. Власне як і з іншими першочерговими викликами, які стояли перед Зеленським як главою держави.

З чим і наскільки впорався президент за перші 100 днів правління, розбираємося докладно.

Досягнення миру на Донбасі – місія нездійсненна?


І під час виборчої кампанії, і вже після вступу на посаду, президент говорив про те, що головним його пріоритетом буде припинення війни на сході України. Треба визнати, що спроби врегулювати ситуацію Зеленський робив неодноразово.



І дипломатично – на міжнародних майданчиках, і політично, використовуючи свій вплив для активізації Мінського процесу та Нормандської групи, і в плані ініціатив щодо роззброєння Станиці Луганської та відведення українських військ від лінії зіткнення, і в гуманітарній сфері.

Як згадувалося вище, прихильники президента бачать в цьому значні досягнення. Однак, в чому саме? У тому, що Україна продемонструвала готовність діяти, щоб завершити війну і почати відновлення на Донбасі? Те ж саме країна показувала і до Зеленського, при колишній адміністрації.



Безстрокове та повне перемир'я, оголошене з 21 липня, не спрацювало, військові ЗСУ продовжують гинути, а зведення ООС і ОБСЄ щодня фіксують порушення режиму припинення вогню і використання проросійськими бойовиками важкого озброєння. Аж до обстрілу житлових територій.

Роззброєння Станиці Луганської означало відведення військ і важкої бойової техніки з двох сторін. Україна свої зобов'язання виконала, що підтвердила місія ОБСЄ. Однак з боку бойовиків ОРДЛО такі дані констатувати не можна, як стверджує заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука:

«Разом з тим, та ж місія вже кілька разів повідомляла, що терористи не дають доступу до певних зон, тому підтвердити факт відведення з їх боку можливості немає»

Георгій Тука,

заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій

А міст «і нині там»


Відновлення пішохідного моста в Станиці, який повинен з'єднати територію Луганської області, підконтрольну Україні, з окупованою частиною, Володимир Зеленський особисто пообіцяв реалізувати за місяць. Однак питання стоїть на місці. Так як з боку бойовиків надходили погрози на адресу українських техніків та інженерів, які повинні були вивчити поточний стан мосту. З метою безпеки фахівців відвели від об'єкта.

Те саме можна сказати і щодо демонтажу укріплень. Україна почала виконувати домовленості в односторонньому порядку. Що було призупинено, оскільки окупанти своєї частини зобов'язань не дотримувалися.

Примарний Нормандський формат


Нормандський формат, про який в останні тижні говорять часто, поки що залишається перспективою зустрічі без конкретного порядку денного. Офіційні позиції України і Росії щодо Донбасу залишаються діаметральними, тому складно припустити, що саме команда президента готова запропонувати Путіну для встановлення миру. Частково складно тому, що стратегії попросту немає, про що говорять аналітики:

«Негатив 100 днів Зеленського – відсутність стратегії щодо Донбасу і Криму. Замість цього – набір різноспрямованих сигналів і заяв (від призначень Кучми і відставки Безсмертного до «країни-агресора»)»

Руслан Бортнік,

політолог

Обмін полоненими – головний виклик для Зеленського


Питання обміну військово-полоненими і політичними в'язнями між Україною і Росією активізувався після приходу Володимира Зеленського до влади. Згідно з домовленостями на останній зустрічі ТКГ в Мінську у липні, сторони зайнялися питанням «юридичного очищення» ув'язнених.

За недавньою інформацію, Україна і РФ узгодили обмін в форматі 33 на 33. Серед українців, яких готували до обміну, були Володимир Балух, Павло Гриб, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Олександр Кольченко, а також екіпаж захоплених у Керченській протоці українських моряків.

Станом на 28 серпня Україна випустила з СІЗО російського пропагандиста Кирила Вишинського, головного редактора інформагентства «РІА-Україна». Як повідомляють ЗМІ, російський журналіст йде за програмою обміну полоненими.

На момент написання матеріалу іншої конкретики щодо цього процесу поки немає. Крім того, що сьогодні озвучив російський адвокат – невизначений термін.

Якщо Володимиру Зеленському вдасться дотиснути росіян у питанні обміну, це безумовно стане головною заслугою старту його президентства. Якщо ж цього не станеться, ймовірно главу України чекає внутрішня еволюція – процес у тому вигляді, як це бачить кримський експерт і журналіст Павло Казарін:

«Будь-який новий політик може щиро вірити, що з Москвою можна домовитися. Що в Кремлі сидять раціональні люди, яким вигідні мир і торгівля. Що пошук компромісу приречений увінчатися успіхом. І кожен раз ці люди дізнаються про те, що для Кремля їх поступливість – недостатня, їх здатність домовлятися – кастрована, а їх миролюбність – недостатньо капітулянтська. Теоретично все це може статися і з Володимиром Зеленським. У якийсь момент він може зрозуміти, що будь-які спроби «налагодити діалог» розбиваються об той факт, що він – президент окремої держави, у якої є прапор, гімн і мова. І що для Кремля все це – надлишкові атрибути, що заважають виправити «помилку історії» і повернути Україну назад в імперію. І тоді, можливо, ми побачимо його внутрішню еволюцію. Подібну до тієї, що раніше відбувалася з багатьма його попередниками. Які позбувалися власних ілюзій і змушені були відбудовувати українську державність лише тому, що Москва не залишала їм вибору»

Павло Казарін,

кримський експерт і журналіст

Досягнення зі знаком «плюс»


Крім тріумфальної перемоги на парламентських виборах у відносно чесній і демократичній боротьбі серед підсумків діяльності Зеленського у позитивному ключі можна виділити й інші проміжні результати.



Перше – це напрацювання цілої низки принципових законопроектів, які президент обіцяв у своїй передвиборчій програмі. Проекти законів про скасування депутатської недоторканності та відповідальності за кнопкодавство і прогули, про імпічмент президента, про покарання за незаконне збагачення, про початок роботи Антикорупційного суду і т.д. необхідні для просування реформ та боротьби з корупцією.

Судячи з публічної риторики та перших кроків від цього принципу Зеленський відмовлятися не має наміру. І зі стартом роботи Верховної Ради ці документи будуть підтримані серед перших.

Також розробляється пакет законів, спрямованих на дерегуляцію бізнесу, виведення його з тіні і ряд нововведень, яких вимагають від України міжнародні партнери. Ймовірно і вони будуть проголосовані більшістю Зеленського в парламенті. Такі кроки можна окреслити як досягнення на перспективу.

Перехід влади пройшов мирно і без економічних потрясінь, що також можна зарахувати до позитивних підсумків нової команди. Прогнози дефолту, кризи і колапсу економіки, що пророкували багато опонентів президента, не виправдалися. Частково тому, що за ними стояли не реальні передумови до такого розвитку подій, а чистої води політика і боротьба за владу.

Україна справляється із обслуговуванням зовнішнього боргу та готова співпрацювати з МВФ за новою програмою фінансової підтримки. Зеленський публічно дав обіцянки Фонду та іншим західним кредиторам про те, що необхідні трансформації країна здійснить.

Нововведенням команди нової влади стала концепція соціального ліфта – інноваційна платформа, спрямована на пошук талантів серед населення для просування реформ в Україні та очищення влади. Мета – залучення до управління країною професіоналів із різних сегментів. Проект амбіційний і дорогий, якщо його грамотно реалізовувати. Але і проект можливостей для тих, хто бачить себе в активній позиції по відношенню до суспільства і держави.

Показовими будуть наступні 100 днів Зеленського при владі. З більшістю в Раді, лояльним Кабінетом Міністрів і «правильним» Генеральним прокурором. Тим більше, що президент пообіцяв українцям і партнерам реалізацію багатьох проектів вже до кінця 2019 року.

Якщо в свої перші 100 днів правління президент міг апелювати до відсутності важелів впливу на парламент і уряд, то після запуску Верховної Ради IX скликання таких відмазок не буде. І тоді можна аналізувати дійсні досягнення нової влади із рекордною підтримкою серед населення.