За два роки роботи сервісу електронних петицій кияни встигли зареєструвати понад 4000 тисяч петицій, за які було віддано 600 000 підписів. При цьому необхідні для розгляду 10 000 голосів набрали всього 45 звернень. Реалізовані ж петиції можна перерахувати на пальцях двох рук.
Дехто вважає, що сервіс електронних петицій був створений для каналізації енергії киян — все невдоволення вони зможуть висловлювати в зверненнях до міської адміністрації, на які ніхто не буде реагувати. Але справа не тільки в реакції міської влади — дуже часто петиції самі по собі не припускають можливості реалізації. Люди просять провести ремонт на сходах, поставити світлофор, включити гарячу воду. Очевидно, що жодна з цих петицій не зможе набрати 10 000 підписів.
Встановлювати на зимові свята у Києві символічний Дідух замість ялинки (сосни)
Наявність модерації не заважає появі відверто ксенофобських петицій. «Наш Народ — спадкоємці Оріїв-Кімерів-Сколотів-Словенів-Кравенців-Сурожців-Борусів-Русичів — навіть у 19-20 ст. н.ч. не виявляв прихильності до глибоко йому чужих північно-західних традицій, значною мірою похідних від християнської релігії», — стверджується у петиції , що ратує за заборону новорічної ялинки.
Заборона будувати у Києві житлові будинки вищі за 10 поверхів
Безумовно, проблема з точковою забудовою Києва існує, але це не привід забороняти будівництво житла вище 10 поверхів. «Кличко зі своїми побратимами ординцями знущаються з нашого міста. Пропоную їм зупинитись і полюбити Київ. Тим більше, що вже набудували досить таких страшил», — пише автор петиції.
Перейменвування ще не збудованої станції метро «Проспект Правди»
Деякі автори пропонують декомунізувати ще не побудовані об'єкти — наприклад, станцію метро «Проспект Правди», яку повинні відкрити в 2019 році.
Перейменувати вулицю Пушкінську на вулицю Пушинську
Фото: NoponSheepУ продовження десятків петицій про перейменування вулиць, пов'язаних з діячами часів Російської імперії, блогер Юрій Гудименко запропонував перейменувати вулицю Пушкінську в Пушинську, на честь кішки Пушин зі стікерів Facebook. «Не піддаючи сумніву вплив Пушкіна на світову літературу, тим не менш варто зазначити, що Києві вже є інша вулиця, названа на його честь — вулиця Пушкіна у Деснянському районі міста; а сама постать російського поета, незважаючи на його літературні досягнення, не мала такого значущого впливу на українську історію, аби мати аж дві столичні вулиці, названі на свою честь, тим більше одну з них – у самому центрі міста», — пише автор петиції.
Заборонити перейменування вулиці Олександра Сабурова на вулицю саме Сержа Лифаря
Фото: PinterestАвтор цієї петиції вимагає заборонити перейменування вулиці Сабурова (радянський генерал-майор) на вулицю Сержа Лифаря через гомосексуальної орієнтації останнього.
«Прошу переглянути питання перейменування вулиці Олександра Сабурова в вулицю Сержа Лифаря, оскільки я, як і більшість мешканців вулиці, про Лифаря не чули і не знали. Єдині відомі факти — з інтернету: видатний танцівник, в юності емігрував з України та більше не повертався до неї, а ще підтримував тривалі гомосексуальні зв'язки з керівником свого балету. Лифар мав досить далеке відношення до м. Києва та жодного до Деснянського району. Тут нема будинку, де б танцюрист народився чи жив, нема його школи, театру. А є — консервативні погляди населення на сексуальну орієнтацію і небажання мешканців вулиці пропагандувати богемне життя митців у Франції. Будь-яку іншу назву вулиці, але не Лифаря», — обурився автор.
Відключити англомовні звукові оголошення у метрополітені
Ще один киянин вирішив, що іноземцям вистачить текстової навігації, а звукові оголошення не потрібні: «Всі кияни напевне собі зауважили, що дивно повторювати одну і ту ж назву спочатку україською а потім дивакувато англійською. На мою думку, це знущання з наших назв варто припинити, адже для іноземців достатньо тієї інформації, що зараз є в підземці», — пише противник звукових оголошень англійською в метро.
Контроль людей, які приїжджають до Києва з інших міст та областей
[caption id="attachment_53802" align="alignnone" width="1024"]
Фото: Лев ШевченкоЦя петиція доповнює теми ксенофобії та гомофобії, що вже були підняті. Її автор пропонує обмежити термін перебування українців з інших областей і міст до п'яти днів. «Відслідковувати переміщення осіб з метою покращення життя у моєму улюбленому місті Києві!!! Для корінних Киян,упевненний це дуже потрібно і необхідно!!!», — пише корінний киянин, забуваючи про свободи, прописані в українській Конституції.
За два роки роботи система петицій показала себе як вкрай неефективний інструмент. Петиції, що набрали більше 10 000 голосів, реалізовуються зі скрипом — в результаті виходить зовсім не те, про що писав автор звернення. Від незручних петицій влада відхрещується, або стверджує, що кількість підписів накручено. Таким чином, Київ у черговий раз отримав гарний, але не працюючий інструмент взаємодії мешканців із владою.
Лев Шевченко
