70-річчя НАТО: ювілей, більше схожий на поминки
Зустріч лідерів країн НАТО в Лондоні 3-4 грудня, приурочена до 70-річчя організації, більше нагадує не святкування дня народження, а поминки, що зібрали кепсько налаштованих один до одного родичів. Її навіть не наважилися формально позначити як саміт, щоб уникнути необхідності ухвалювати спільну заяву.
Постійні суперечки про гроші, ігнорування Штатами позиції європейських союзників, відсутність бажання реформ у самих цих союзників - з таким багажем НАТО підійшло до свого ювілею, пише у своїй колонці Пол Тейлор, один з редакторів видання Politico.
Перший, назвемо його НАТО 1, досить непогано працює. Після 25-річного спаду бюджети на оборону знову ростуть, військова готовність поступово поліпшується, у країнах Балтії і Польщі діють багатонаціональні сили для стримування потенційної російської агресії. Ведеться робота з протидії кібернетичним, гібридним і космічним загрозам і розгортання військ швидкого реагування.
У другого альянсу, який ми назвемо НАТО 2, великі проблеми. Президент США Дональд Трамп, який назвав НАТО «застарілим», любить драконити європейські уряди на теми витрат на оборону, торгівлі, зміни клімату, і тепер через їх небажання прийняти назад своїх громадян-джихадистів, захоплених в Сирії.
[blockquote_with_author]За словами інсайдерів, так званий Квадрат, неформальне внутрішнє коло чотирьох держав - США, Великобританії, Німеччини та Франції, який десятиліттями формував рішення на Заході, перестав функціонувати в епоху Трампа[/blockquote_with_author]
Лідери союзників дізнаються про рішення президента США, які зачіпають їхню безпеку і стратегічні інтереси, через Twitter. Координація дуже слабка, що стало очевидним, коли Трамп наказав американським спецназівцям залишити північну Сирію, де вони разом з французькими і британськими командос діяли проти бойовиків Ісламської держави, не вважаючи за потрібне проконсультуватися із союзниками по НАТО.
Ганебний відступ американців із Сирії, який відкрив дорогу для наступу Туреччини - ще одного члена НАТО - проти курдів, союзників Заходу, знову ж без консультацій, спонукав президента Франції Емманюеля Макрона поставити діагноз «смерть головного мозку» НАТО і закликати європейців задуматися про створення автономної оборони. За його словами, США відвернулися від Європи.
Обидва цих НАТО - добре змащена військова машина і неблагополучна політична сім'я - постануть перед публікою на урочистостях в Лондоні 4 грудня, щоб відзначити 70-річчя організації.
Безумовно, є багато питань для обговорення, пов'язаних з НАТО 1. Білий дім заявив, що Трамп, як зазвичай, хоче говорити про витрати на оборону, а також про загрози, пов'язані з кіберпростором, критичної інфраструктурою, телекомунікаціями і тероризмом.
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, який відмахнувся від розмов про те, що НАТО перебуває у кризі, хоче, щоб лондонська зустріч продемонструвала зростання оборонних бюджетів союзників - додаткові 100 мільярдів доларів на європейські та канадські витрати на оборону - і прогрес у створенні сил швидкого реагування НАТО - 30 військових кораблів, 30 повітряних ескадрилій та 30 армійських батальйонів, готових до розгортання протягом 30 днів. Європейські союзники можуть також погодитися взяти на себе досить скромні поточні витрати НАТО в розмірі 1,65 млрд. у рік, щоб скоротити частку США.
Проблема для альянсу полягає в тому, що подібні статистичні дані та декларації мало що означатимуть, якщо НАТО втратить політичну волю до діалогу і швидких дій в умовах кризи. Швидке прийняття рішень має вирішальне значення, особливо в епоху швидких, неоднозначних гібридних конфліктів із застосуванням диверсій, найманців, кібератак і дезінформації.
В ході командних навчань два роки тому Північноатлантична рада протягом п'яти днів не могла прийти до згоди, чи слід у відповідь на гібридну агресію направляти в регіон конфлікту Об'єднану цільову групу дуже високої готовності - підрозділ НАТО з врегулювання кризових ситуацій, який найшвидше відмобілізовується - до тих пір, поки верховний командувач альянсом в Європі не дав відбій, бо час на реакцію було втрачено.
Чи буде у реальній кризі Німеччина, не схильна до конфліктів, затримувати ухвалення рішень для консультацій з Бундестагом? Чи будуть дружні Росії союзники, такі як Угорщина, поставлені на місце? На чиєму боці буде авторитарний президент Туреччини Тайіп Ердоган? І чи залишиться НАТО залежати від одного твіта непередбачуваного президента США?
Політичний альянс, який повинен підтримувати військовий, терміново потребує ремонту. І все ж в Лондоні більшість союзників і чиновників НАТО, швидше за все, зосередяться на тому, щоб просто уникнути чергової сварки з Трампом, яка дуже порадувала б російського президента Володимира Путіна. Зібрання у Лондоні навіть не було оголошено формальним самітом, щоб обійти необхідність в спільному комюніке і уникнути повторення скандалу на останньому саміті, в липні 2018 року, коли Трамп лаяв союзників за нездатність досягти цільових показників витрат.
Німецькі, польські та британські лідери поспішили дистанціюватися від критики Макрона щодо НАТО і наполягають на тому, що альянс, як і раніше, займає центральне місце в європейській безпеці. Хоча багато в приватному порядку поділяють розчарування французького лідера щодо Трампа - і побоюються, що увага Вашингтона зміщується від Європи до Китаю - але більшість європейських лідерів як і раніше віддають перевагу невпевненому американському гегемонові ніж слабшому французькому гегемонові з його власної порядком денним.
Центральноєвропейські союзники, які живуть найближче до Росії і розраховують на гарантії безпеки США, підкріплені ядерною зброєю, були особливо роздратовані словами Макрона, а також недавнім зверненням французького президента до Путіна.
Але оскільки це НАТО, навіть немає впевненості в тому, що такі делікатні питання взагалі будуть вирішені під час зустрічі лідерів Альянсу. Минулого тижня Німеччина запропонувала міністрам закордонних справ НАТО створити групу експертів, можливо, під головуванням самого генсека Столтенберга, щоб посилити політичну координацію Альянсу. Інші міністри закордонних справ відповіли, що подумають про це.
Незважаючи на всі свої недоліки, зроблена Макроном заява про «смерть мозку» була необхідною спробою відкрито підняти питання про проблеми в НАТО 2 і переконати європейців у необхідності робити більше для своєї ж користі. Якщо ЄС зможе використовувати свої загальні фонди і збільшити витрати на оборону країн для створення нових оборонних можливостей, поліпшення військової інфраструктури, інтегрованого кіберзахисту і більш ефективних закупівель озброєнь, це буде безпрограшним варіантом і для НАТО, і для Європи.
Найбільший ризик для такого сценарію полягає в тому, що Європа знову буде багато обіцяти і не виконає свої зобов'язання по нарощуванню власного військового потенціалу, в той час як США під керівництвом Трампа продовжать йти далі, залишивши НАТО на узбіччі. Таким чином, НАТО 2 в черговий раз підірве НАТО 1.