Альона Дегрік. Банкнота в 1 000 грн — це не ознака дефолту. Це сигнал для безготівкової економіки

Альона Дегрік. Банкнота в 1 000 грн — це не ознака дефолту. Це сигнал для безготівкової економіки

Альона Дегрік
Автор
Альона Дегрік
UA.NEWS
Поділитись:

Вибори вже близько. У світлі наростаючих передвиборчих перегонів за місця в парламенті будь-яка економічна ініціатива зараз розглядається виключно як вольове політичне рішення. Про те, чому це небезпечно для економік, що розвиваються на зразок української, можна говорити дуже довго, але сенс не зміниться. Волюнтаризм не дає економіці розвитку, але ще гірше, коли логічні і правильні ініціативи видаються за бажання заробити зайві політичні очки.

Це дуже добре проглядається на прикладі грошових реформ, які проводить наш регулятор. В Україні був узятий стратегічний курс на cashless: підвищення частки безготівкових розрахунків, впровадження нових інструментів, вихід на український ринок нових інноваційних сервісів на зразок Apple Pay і Google Pay, поява нових платіжних систем і т.д. Держава дає бізнесу чіткий сигнал (щороку це відчувається на форумі Finclusion): ми готові підтримувати все, що стимулює українців платити карткою, електронним гаманцями, мобільним телефоном. Всім, крім готівки, яка дорога в обслуговуванні, заважає детінізації доходів та боротьбі з корупцією і т.д.

Але що робити з поточним рівнем використання готівки? Ситуація з курсом і зростання доходів показує, що нинішні грошові номінали використовувати незручно, а обслуговувати – дорого. Проводити деномінацію? Погана ідея, для країни масштабів України це складний процес, дорогий і не найактуальніший — адже навіщо робити оплату готівкою максимально зручною, якщо відсоток «кешлесу» зростає з року в рік і перетинає 50%?

Вихід — використовувати перевірену європейську практику обслуговування «готівки». Дрібні номінали — 1 грн, 2 грн, 5 грн і 10 грн — логічніше зробити у вигляді монет, а не банкнот. Стійкість до зношування набагато вище, частота використання буде знижуватися. Мало хто хоче тягати з собою в кишені дзвінкі гроші, якщо дрібні покупки можна оплатити просто приклавши картку або смартфон до терміналу. Більш великі купюри будуть підтримуватися, але перспектива отримати здачу в вигляді кисета з монетами — ще один стимул перейти на cashless-розрахунки.

З огляду на нинішній розмір середньої зарплати в великих містах, мати 500 грн найбільшою купюрою — пройдений етап. Її ввели в 2006 році, а з тих пір змінилося дуже багато чого. Скасування малих банкнот і введення 1000 грн вирішує проблему критичного накопичення грошової маси в обороті. Навантаження на її обслуговування серйозно знизиться, а оптимізація операційних витрат — це завжди добре. А чергові пророцтва про дефолт тут здаються відвертою спекуляцією, повірити в яку може лише хронічний панікер.

Інший важливий момент — психологічний. Носити і розплачуватися такими купюрами — незручно для клієнта. Давати з них здачу для продавця — незручно ще більше. Все це дає потужний сигнал для безготівкової економіки, який не можна ігнорувати. Готівка стає не стільки проблемою, скільки незручним анахронізмом, абсолютно зайвим для сучасного споживача. Завдання ж fintech-бізнесу тут — продовжувати розвивати платіжну екосистему — настільки зручну, щоб повертатися до готівки не було б бажання за всіма видимими причинами.

Джерело: Інвестгазета

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: