$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+18° Київ +13° Варшава +11° Вашингтон
Альона Дегрік: готівка та QR-коди: як працює платіжний ринок Японії

Альона Дегрік: готівка та QR-коди: як працює платіжний ринок Японії

29 Березня 2019 14:59

Як будь-який блогер на цьому тижні, я ніби як повинна писати про вибори — але не буду, скільки можна вже. Замість цього ми — як цивілізовані люди — будемо продовжувати говорити про набагато більш стабільну тему — фінансові послуги.

Десь 1-2 місяці тому я обіцяла розповісти про платіжні звички та особливості транзакційного бізнесу Японії. І зараз саме час зробити це.

Стан ринку


Почну з розриву шаблону — в Японії домінує готівка. Так, в одній з найбільш технологічних країн світу з економікою-лідером і маглев-поїздами воліють платити не карткою і телефоном, а паперовими грошима. Ось такі справи. У 2016 році відсоток безготівкових транзакцій в Японії становив — барабанний дріб — 20%. Менше, ніж в Україні.

Як я вже говорила неодноразово, економіки, що розвиваються, які перебудовуються на ринкові шляхи розвитку і не мають стійких платіжних традицій — благодатне поле для fintech-революції. Японія не така, але трансформації доходять і до неї. В першу чергу, мова йде про мобільні платежі, які стають динамічним ринком. У програмі уряду стоїть завдання збільшити частку безготівкових платежів до 40% транзакцій до 2025 року. Нагадаю, в Україні за підсумком 2018 року 45,1%.

Зараз перехід на cashless — важливий пріоритет японської економіки. Це вирішує кілька проблем, в тому числі брак робочої сили в країні і поліпшення інфраструктури для іноземного туризму. Все це допоможе економити сотні мільярдів ієн до 2025 року.

Банки і платіжні рішення: QR-код всюди


До 2018 року банки в Японії не були активними учасниками fintech-процесів — чого не скажеш про небанківський сектор, який почав активно впроваджувати успішні кейси мобільних платежів. Однак після того, як влада внесла зміни до закону, який полегшує процедуру доступу третіх сторін до рахунків і даних вкладників, fintech-компанії почали активно запускати свої рішення, і банкам довелося реагувати.

Рішення було цілком у дусі дзайбацу (традиційних японських монополій). Три найбільших японських банку — Bank of Fukuoka, Yokohama Bank і Resona Bank — спільними зусиллями запустили систему оплати через QR-коди і додаток під назвою Yoka Pay. Пряма зв'язка з банківськими рахунками, широка мережа дистрибуції.

У січні 2018 року ще один японський великий банк Mizuho запустив Mizuho Wallet - цифровий гаманець, заснований на безконтактному чіпі Sony. Гаманець доступний тільки для Android-смартфонів

Тоді ж платіжна компанія Origami інтегрувалися з Ogaki Kyoritsu Bank — це дозволило клієнтам банку використовувати платіжний «QR-кодовий» додаток Origami по тій же механіці, що і Yoka Pay.

Лідери ринку


Але одним з лідерів є Rakuten Pay - mobile-only система платежів, яку в 2016 році запустив лідер японського e-commerce сегменту — компанія Rakuten. Це такий аналог української «Розетки», але набагато потужніший. Природно, вони відразу вийшли в топи користувацьких переваг.

Rakuten Pay також працює з механікою QR-кодів — користувач сканує товар і оплачує його. У додатка величезна перевага через знаходження в екосистемі Rakuten: для ідентифікації клієнти вводять лише свій Rakuten ID, після чого обирають вже прикріплену карту або ж накопичені бали Rakuten Super Points в якості грошей.

Кількість торгових точок, де можна розрахуватися гаманцем — майже 1,2 млн. Від супермаркетів до дрібних закусочних, нічних магазинів, аптек, кафе, ресторанів, салонів краси та навіть аеропортів.

Значущим конкурентом «ракутена» є Line Pay —  додаток на основі месенджера Line, про який я розповідала в одному із записів. Я деякий час активно користувалася Line, наша компанія навіть виконувала замовлення на розробку моніторинг-ботів. Це «національний мессенджер» Японії, популярний в основному в цій країні. Але вцілому в 2018 році в Line зафіксовано 165 млн активних користувачів з Японії, Тайваню, Таїландіу.та Індонезії, що робить Line найбільшою комунікаційною платформою в Азії.

Line Pay був запущений у 2014 році. У ньому доступні грошові перекази між користувачами і мобільні платежі. Як я вже говорила, у них є зв'язка банківської карти і балансу гаманця на манер Visa Qiwi Wallet, що спрощує зняття грошей в банкоматах і розрахунки там, де недоступні NFC і QR-платежі.

І, звичайно, в Японії працюють Apple Pay і Google Pay, хоча їх частка невелика, а японські банки не поспішають ділитися прибутком.

Інші учасники ринку


Але японський платіжний ринок активно насичується, а тому конкуренція за користувачів зростає швидкими темпами.

По-перше, до них зайшов індійський сервіс Paytm, в колаборації з SoftBank і Yahoo Japan Corporation. Це також сервіс QR-платежів, який підтримується китайським fintech-гігантом Ant Financial від Alibaba. Останні хочуть просувати в Японії свою систему AliPay і таким чином шукають вихід на клієнтів.

По-друге, MoneyTap - платіжний додаток на основі блокчейна (Ripple), якіий було запущено в Японії в жовтні 2018 року. Миттєві розрахунки, секьюрність, модний (але вже не такий, як раніше) блокчейн, таке інше. Проект створений Японським банківським консорціумом — це 61 банк і 80% всіх галузевих активів.

В Японії також працює китайський «другий паспорт» — месенджер WeChat, який ввів QR-платежі в Китаї в абсолютно всі сфери життя. Стати лідером їм тут не вийде, тому ще одна китайська компанія — Tencent — просто пішла шляхом партнерства з Line Pay.

Висновки


Японський платіжний ринок багато в чому нагадує український — активний перехід на безготівкові розрахунки супроводжується не менш активним насиченням платіжними сервісами. Тільки в нашому випадку лідерами є технологічно підковані банки і глобальні мобільні гаманці Apple і Google, а в Японії — локальні продукти.

Джерело: Інвестгазета