Сучасний фінансовий ринок — це не тільки світ інноваційних проектів та підвищеної змінності у всьому. Як і в будь-які складні моменти історії, нинішня фінансова адженда наповнена постійними страхами. Страхи старого перед новим змінюються побоюваннями вчорашнього нового перед тим, що поки не отримало умовну класифікацію, не отримало ярлик. Наприклад, ще кілька років багато банківських експертів США і Великобританії часто передбачали, що фінтех-стартапи «вб'ють» старі банки, раз і назавжди.
В кінці 2018 го і зараз fintech-ком'юніті наповнене тредами про те, що, мовляв «big tech робить так, що загинаються і стартапи, і банки». Для початку нагадаю, терміном «big tech» охрестили сучасних технологічних гігантів типу Google, Apple, Amazon, Facebook і т.д. — багато хто з них були стартапами, але стали настільки масовими і великими, що створюють проекти поза своєю сферою. Facebook і його продукти освоюють грошові перекази, Amazon створює стрімінг-платформи і хоче кредитувати населення, Google займається взагалі всім. Фінансові, людські та технічні можливості дозволяють big-tech компаніям ставати універсальним вирішенням усіх питань. І це лякає дуже багатьох.
Додайте до цього хвилю недовіри до банків і впевненість у постійному «онлайні» саппорта улюбленого маркетплейса і отримаєте серйозний привід для банків нервувати. Ось вам наочний приклад: ви б швидше довірили свої гроші «Розетці» або якомусь із старих українських банків? Навіть якщо ваш вибір буде на боці банку, ви вже задумалися, зважили варіанти. Сам факт сумніву говорить, що процес трансформації фінансової системи запущений.
Здається чимось неймовірним? Давно я не ділилася з вами цікавими західними інсайтами. Тримайте аналітику консалтингового агентства Bain & Company, у якій, окрім іншої цікавої інформації, йдеться те, чому надають первагу клієнти банків. 54% респондентів довіряють принаймні одній великій технологічій компанії більше, ніж банкам вцілому. 29% довіряють принаймні одній big tech компанії більше, ніж своєму основному банку (тому, у якому є депозит або зарплатний проект).
Звучить страшно — але тільки з позиції банківського сектора, який гарний у своїй справі, але не завжди розуміє, як працюють IT-based компанії. Приклад західних країн — авансові платежі для торговців на Amazon, яких за 2017 рік було надано на $ 1 млрд. Цифра велика, але не для масштабів Амазону. Якщо умови по кредиту були вигідніше, ніж у банку (а, швидше за все, так і було, адекватної статистики тут не маю), то мільярд доларів більше нагадує квартальний, а не річний показник. Але тут big tech компанія вперлася у стелю власних можливостей. Іншими словами — Amazon надає якісний сервіс маркетплейсу у режимі 24/7/365, і це їхня вотчина. Вони не заробляють на кредитуванні так, як це роблять банки, тому, наскільки б технічно це не було б зручно, фінансових і операційних можливостей буде недостатньо.
До того ж, жоден бізнес не захоче мати справу овердрафтами, якщо можна цього уникнути. Це складно, вимагає ресурсів, які можна застосувати на новому продукті і заробити гроші. До того ж, клієнти все одно не мали б єдиний рахунок в умовному «Амазон банку», а користувалися б послугами конкурентів при будь-якій можливій вигоді для себе.
У підсумку, абсолютно зрозуміло, як і раніше, банкам не загрожують ані амбітні fintech-стартапи, ані «супернові» від світу фінансових технологій. Як я писала і раніше, це можливість для всіх сторін заробляти більше. Охоплення і довіра до big-tech компаній можуть бути ефективним каналом дистрибуції банківських послуг: одні отримують прибуток від прямих продажів, інші — від послуг посередника. А клієнт отримує якісний сервіс.
Джерело: Investgazeta
