Альона Дегрік: з якими труднощами стикається Україна на шляху до безготівкового суспільства

У західних країнах безготівкові розрахунки поступово витісняють «готівку» зі всіх сфер. Паперові гроші стають екзотикою. Так, у Швеції готівка становить усього 2% грошового обороту, а у вітринах магазинів часто можна побачити написи про те, що готівку не приймають. Планується, що до 2020 року її частка знизиться до половини відсотка.

Про те, як розвивається в Україні безготівкова економіка і які складнощі у цього процесу потрібно подолати, розповіла глава фінкомпанії «Леогеймінг Пей» Альона Дегрік Шевцова.

«Молоде покоління в Україні — я говорю про умовних "міленіалів" та "покоління Z"— вже практично відмовилося від готівки. Її використовують зрідка — наприклад, для оплати проїзду у громадському транспорті або для дрібних покупок. Кеш — прерогатива великих покупок, розрахунків за певні види послуг (наприклад, оренда квартир) і тих, хто отримує зарплату в конверті», — зазначає Дегрік Альона.

Навіть якщо у пенсіонерів є карти, на які їм приходить пенсія, вони все одно вважають за краще розплачуватися банкнотами — адже так звичніше. Ігнорування безготівки не дає їм користуватися безліччю послуг на зразок онлайн-банкінгу, констатує Альона Шевцова (Альона Дегрік).



«Коли-небудь від кеша доведеться відмовитися повністю — це як питання економії на утриманні паперових грошей, так і питання споживчого попиту. І тоді державі доведеться вирішити, яким чином ліквідувати всі запаси "налу" і перевести населення на інтернет-банкінг. Але поки ця проблема в Україні не стоїть гостро», — каже Альона Дегрік («Леогеймінг Пей»).

Зараз основні проблеми cashless-розрахунків — налагодження платіжної інфраструктури по всій території країни.



«Курс держави на cashless вірний, але це довгостроковий національний фокус. По-перше, апаратна частина, якісне покриття сучасними платіжними терміналами з PayPass не тільки у столиці: установка там, де їх не було і оновлення існуючих. Це великі інвестиції, під які для початку потрібна серйозна законодавча і нормативна робота. По-друге, програмна, а саме створення екосистеми сервісів, які дозволять здійснювати будь-яку необхідну операцію без участі готівки. Це витрати на розробку, підтримку, маркетинг. Процес довгий, але він того вартий», — підсумувала Альона Дегрік Шевцова.