Ухвалена Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ) резолюція щодо закону України «Про освіту», має виключно рекомендаційний характер і не пов’язана з прагненням Асамблеї скасувати політичні санкції проти Росії. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк.
Експерт вважає ухвалену ПАРЄ резолюцію щодо закону України «Про освіту» політичним рішенням і м’яким «перепасуванням висновку Венеціанської комісії». Аналітик нагадав, що всі інші резолюції Ассамблеї є жорсткішими та носять більш чіткий рекомендаційний характер.
«Між цими резолюціями немає зв’язку. Це паралельні процеси. Резолюція по скасуванню санкцій – це реакція на нещодавні переговори Курта Волкера та Владислава Суркова, а також реакція на ініціативу Києва щодо законопроекту про реінтеграцію Донбасу. Ця резолюція – сигнал Києву, що він на правильному шляху, що цей законопроект має певним чином задати нову динаміку імплементації Мінських угод. З іншого боку – це сигнал і для Росії: «якщо ви теж будете сприяти виконанню Мінських угод, то ЄС ослабить політичні санкції». Правда, що саме мається на увазі під політичними санкціями, поки що незрозуміло. Можливо, це повернення російської делегації до ПАРЄ, можливо, повернення Росії до переговорних майданчиків та «Великої вісімки». Це політичні репутаційні скандали і поки що це усе виключно на рівні заяв, однак це точно не послаблення економічних санкцій проти агресора»
Загалом, Анатолій Октисюк позитивно оцінює новий закон «Про освіту» та підкреслює, що він не забороняє нацменшинам вивчати свої мови, а просто зобов’язує паралельно опановувати українську, як державну. За його словами, більшість західних дипломатів та експертів не вбачають у документі порушень прав національних меншин.
Головною ж причиною нинішнього скандалу довкола освітянського закону, експерт вважає недостатню комунікацію офіційного Києва з його західними партнерами.
«В Україні відсутня публічна політика та існує брак комунікації з іншими державами. Ми ухвалили законопроект про освіту тишком-нишком, за зачиненими дверима, без проведення консультацій iз зацікавленими сторонами. Ми не пояснили, що цей закон буде представляти, яким чином він буде впливати на ситуацію. Саме тому Румунія та Угорщина повели себе так жорстко. Хоча Польща підійшла до цього закону більш спокійно, бо Києву вдалося налагодити комунікацію з Варшавою. Публічне обговорення та публічна політика щодо більшості українських нормативно-правових актів відсутня, через що і виникають ось такі міжнародні та внутрішні конфлікти й протистояння»
Нагадаємо, 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію щодо нового закону України «Про освіту» в частині мов національних меншин. У документі Асамблея закликала Верховну Раду врахувати усі майбутні рекомендації Венеціанської комісії щодо цього документу.
Тим часом у ПАРЄ зареєстрований проект резолюції, що може повернути делегацію Росії до участі в засіданнях Асамблеї.
Валерій Савицький
