Чинні формати міжнародних переговорів щодо конфлікту на Донбасі, не здатні повністю зупинити війну, а можуть використовуватися лише для вирішення точкових актуальних проблем регіону. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, глава Єдиного координаційного центру «Донбас» Олег Саакян.
Експерт переконаний, що у майбутньому існують шанси вирішити конфлікт на Донбасі без шкоди для національних інтересів України. Водночас аналітик вважає, що це вкрай віддалена перспектива.
«Україна не настільки слабка для беззастережної реалізації своїх політичних інтересів, як вважала Російська Федерація. Однак, нажаль, і Росія так само не настільки «крихка», як би хотілося Україні. Сьогодні склалася патова ситуація, в якій інтереси України і Росії є взаємовиключними. Тож без зміни контексту та ситуації, я не очікую, що в короткостроковій перспективі буде знайдене якесь компромісне рішення. Поля для компромісів на сьогоднішній день не існує»
політологПолітолог також назвав три ключові фактори, які спровокували російсько-українську війну на Сході.
«Війна виникла з трьох головних причин. По-перше, це неефективність колективного стану безпеки, що не змогла відвернути війну і захистити територіальну цілісність України. По-друге, це слабкість української держави і неможливість себе захистити воєнним шляхом, чим скористалася Росія. І по-третє – це російський шовіністичний режим, який вважає за можливе окуповувати чужі території, як форму реалізації своєї зовнішньої політики. Без зміни хоча б двох з цих факторів, мирно вирішити конфлікт у будь-яких переговорних форматах, неможливо»
Експерт вважає, що на сьогоднішній день відсутні інструменти для вирішення хоча б двох із вищезазначених проблем. Чинні переговорні формати, на думку Олега Саакяна, ефективні лише для вирішення актуальних і тактичних проблем.
«Нормандський та мінський формати переговорів є ефективними і можуть використовуватися лише для того, щоб: а) не допустити гіршого сценарію розвитку подій, у чому зацікавлені західні партнери України; б) обговорювати певні модальності на майбутнє, коли настане момент рішення, що ми робити; і в) для того, аби обговорювати актуальні кризові моменти точкового характеру – гуманітарні, екологічні, техногенні, ситуацію на контрольно-пропускних пунктах уздовж лінії ОРДЛО, подачу води на тимчасово окуповані території, проблеми з мобільним зв’язком, тощо»
Нагадаємо, 21 травня глава Адміністрації президента Андрій Богдан заявив про імовірність проведення всеукраїнського референдуму щодо змісту мирних угод між Україною та Росією з припинення воєнного конфлікту на Донбасі. На його думку, такий підхід визначить не лише політичну волю країни, але і продемонструє думку пересічних українців. За його словами, якщо українці на референдумі не погодяться з певними аспектами імовірних домовленостей по Донбасу, буде зрозуміло, які угоди слід підписувати, а які – ні.
Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко заявив, що небезпекою такого референдуму є ухвалення вигідних Кремлю рішень, адже люди можуть підтримати «мир» не маючи детальної інформації про зміст домовленостей.
Тим часом Москва відмовилася вести переговори з Києвом. 23 травня президент Володимир Зеленський заперечив імовірність проведення мирних переговорів з Росією.
