Аншлюс Білорусі: економічні та політичні аспекти тихої агресії
В Москві 8 грудня 2019 року планувалося проведення засідання Вищої держради Союзної держави Росії та Білорусі, в рамках якого планувалося підписання програми дій щодо реалізації договору про створення союзної держави. Але угоду так і не підписано.
Варто зазначити, фундамент для питань політичної інтеграції Білорусі та РФ було закладено ще в 1999 році. Договір був підписаний 8 грудня 1999 року Олександром Лукашенком та Борисом Єльциним. Угодою передбачалося в тому числі створення двопалатного парламенту союзного утворення, конституції, суду, рахункової палати та валюти з єдиним емісійним центром.
Однак експерти не сумніваються, що слідом за економічною інтеграцією прослідує політична, адже з’явилися вагомі обставини, які дозволяють апелювати до намірів двадцятирічної давнини.
Дорожня карта інтеграції
Програма переговорів 2019 року передбачає реалізацію тридцять одного напрямку «дорожньої карти», реалізація яких обумовлює поглиблену інтеграцію в різних сферах економіки. Офіційно тексти «дорожніх карт» ніколи не публікувалися, висвітлено лише окремі положення цих документів.
У вересні 2019 року газета «Комерсант» з посиланням на джерела в Білому домі повідомляла, що інтеграційна програма передбачає часткове об'єднання двох економічних систем і де-факто створення з 2022 року конфедеративної держави. Йдеться про прийняття єдиного Податкового та Цивільного кодексів, уніфікації стандартів та імплементації норм єдиного державного регулювання економіки, загальної митної політики, створення єдиного регулятора в галузі енергетики тощо.
В ході переговорів з вересня по грудень уряди двох країн узгодили більшість «дорожніх карт», а нерозв'язанні питання залишили на розгляді глав держав.
В Сочі відбулася зустріч глав держав 7 грудня 2019 року з питань, на якій дійти до згоди так і не вдалося. Відтак, засідання Вищої держради Союзної держави просто скасували. Глава Мінекономрозвитку Максим Орєшкін заявив журналістам, що сторони все ж досягли «серйозного прогресу» в ході переговорів і робота над «дорожніми картами» буде продовжена. Наступна зустріч Лукашенка і Путіна відбудеться 20 грудня в Санкт-Петербурзі, де пройдуть саміти ЄАЕС і СНД.
Шантаж Кремля
Лукашенко не відмовляється від інтеграції, та він не задоволений умовами, які висуває Кремль. Зокрема, Лукашенко звинуватив Кремль у шантажі. Ще до грудневих переговорів Олександр Лукашенко попереджав, що не підпише «дорожні карти», якщо Білорусь не отримає ціну на газ на рівні Смоленської області, а також безперешкодного доступу своїх товарів на ринок РФ. Однак Москва вважає, що розв'язання цих питань можливе лише після підвищення рівня інтеграції в рамках реалізації Договору про створення Союзної держави. Ця позиція була сформульована прем'єр-міністром Дмитром Медведєвим ще в грудні 2018 роки (так званий ультиматум Медведєва). Саме після цього почалися переговори про поглиблену інтеграцію.
Нагадаємо, відкинувши дипломатію, країна-агресор відкрито заявляє про необхідність «правильного» вибору, оскільки вибору немає – попереду економічна криза. З такою заявою виступив заступник голови комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції та зв’язків зі співвітчизниками Костянтин Затулін, коментуючи рішення президента Білорусі Олександра Лукашенка не підписувати жодних документів щодо поглиблення інтеграції, яка позбавлятиме Мінськ державного суверенітету.
Лукашенко прямо заявляє про шантаж з боку Кремля. «Я розумію ці натяки: отримаєте нафту, але зруйнуйте свою країну та вступайте до складу РФ», - говорив він в кінці 2018 року. Лідер Білорусі неодноразово виступав з критикою союзу з Росією в цілому. «Нам щороку підсовують нові умови. І в результаті ми постійно щось втрачаємо в економіці. Вибачте, кому такий союз потрібен?» - заявив Лукашенко 17 листопада 2019 року.
Нагадаємо, президент Лукашенко продовжує наполягати на компенсації за податковий маневр. На що РФ відповідає категоричною відмовою здійснювати компенсацію збитків. В цьому контексті перший віцепрем’єр і міністр фінансів Антон Сілуанов заявив: «Податкова політика — це внутрішня справа Росії». Ключовою умовою реалізації таких прагнень – переговорний процес обов’язково має базуватися на засадах подальшої інтеграції Росії та Білорусі, заявив він.
Хоча формально Росія не ставить будь-яких умов для грошової допомоги, підкреслив перший віцепрем'єр, в Москві не вважають правильним просто так перераховувати кошти. Позиція Москви полягає у тому, що необхідно приймати комплексне рішення, яке б стосувалося бачення подальшої інтеграції в частині союзного договору, і лише тоді Росія буде розуміти орбіту взаємних фінансових відносин, — цитує міністра Reuters.
Варто зазначити, Лукашенко не відмовляється ні від союзу з Росією, ні від самої ідеї поглибленої інтеграції. При цьому він постійно підкреслює, що незалежність — це святе і входити до складу РФ Білорусь не збирається.
Зацікавленість сторін
Білоруський політичний аналітик Олександр Класковський зазначає, що так званий ультиматум не був жорстким. Крім сценарію поглибленої інтеграції російський прем'єр запропонував консервативний варіант, тобто все залишається як є — просто Білорусь не отримує нових преференцій. Але, на думку Класковського, Лукашенку потрібні переговори для того, щоб домогтися від Кремля нових поступок.
«Білоруська економіка як наркоман, яка не може без чергової дози, коментує експерт. - Тому Лукашенко, розуміючи всю небезпеку поглибленої інтеграції, з наслідками поглинання, змушений грати в цю ризиковану гру. Його не полишають сподівання в черговий раз щось урвати від Росії та при цьому уникнути виконання невигідних пунктів угоди. Так вже було на початку 2000 років. Але Москва зробила свої висновки й наразі не збирається відламувати по половині пряника, в міру того, як Мінськ буде виконувати ці дорожні карти».
Політична гра Кремля
ЗМІ припускають, що Росії інтеграція потрібна для продовження повноважень Путіна. Більшість білорусів виступають проти інтеграції
У квітні 2019 року видання Bloomberg з посиланням на джерело, близьке до російського керівництва, писало, що в Кремлі угоду 1999 року розглядають як один з можливих механізмів збереження влади Путіна. За відомостями Bloomberg, розв'язання проблеми 2024 року можливе за умов створення нової держави з новою конституцією. Відтак, Путіну вдасться обійти обмеження, які забороняють перебувати при владі понад два терміни поспіль. Таку думку поділяють деякі російські політики й журналісти. Сам Путін під час прямої лінії 20 червня заявив, що питання щодо об'єднання Білорусі та Росії в одну державу нині не розглядається.
Поглинання Білорусі не є самоціллю Кремля, говорить експерт Класьковський. «Так, ми бачимо багато симптомів, які свідчать, що імперські інстинкти нікуди не поділися. Відтак, все, що погано лежить, Росія не відмовиться прибрати до рук. Але Білорусь — міцний горішок, — вважає експерт. Тому поки що головне завдання — намертво прив'язати Білорусь до себе, щоб вона і після Лукашенка не повернулася в сторону Заходу. Можна залишити там державні символи, але при цьому зробити, по суті, маріонеткову владу».
Реакція білоруського суспільства
Частина білоруського суспільства стурбована переговорами про поглиблену інтеграцію, багато хто всерйоз побоюється втратити незалежність та суверенітет. Понад тисячу осіб вийшли 7 грудня на протести проти інтеграції з РФ — на акцію «живий ланцюг» і мітинг на захист незалежності. Люди скандували гасла «Живе Білорусь», «Ні аншлюсу» і «Ні російської окупації». 8 грудня близько 700 осіб пройшли ходою від Жовтневої площі до будівлі посольства РФ в Мінську. Співробітникам представництва була передана петиція, в якій йдеться про те, що білоруський народ виступає проти інтеграції та не визнає жодної угоди Путіна та Лукашенка. Міліція, яка зазвичай вкрай жорстко реагує на несанкціоновані акції, які протестують ніяк не перешкоджала. Ініціатор мітингів, політолог, координатор громадської кампанії на захист незалежності «Свіжий вітер» Андрій Єгоров зазначив, що більшість білорусів виступає за збереження статус-кво у відносинах з РФ. «За час існування незалежної Білорусі в суспільстві склався достатньо чіткий консенсус щодо цього питання, — зазначає політолог. - Людей в цілому влаштовує нинішні дружні взаємини з Росією, але глибшої форми інтеграції вони не хочуть. Суспільство побоюється, що разом з інтеграцією прийдуть норми й правила організації життя в РФ, які білорусам не подобаються. Вони занепокоєні, що зовнішнє управління країною погіршить їхнє життя».
Єгоров підкреслює, що противники об'єднання з РФ не обов'язково є прихильниками за європейську інтеграцію. «У суспільстві є прихильники інтеграції з ЄС, але їх біля 20-25% і вони не мають істотного політичного впливу», - зазначив він. Однак прихильників входження Білорусі до складу РФ ще менше: лише 1,4% за даними незалежних дослідників і 7,7% за даними Інституту соціології НАН Білорусі.
Лукашенко виключив можливість приєднання Білорусі до РФ
Білорусь ніколи не збиралася і не збирається входити до складу будь-якої держави, заявив президент Лукашенко на зустрічі з депутатами Палати представників і членами Ради Республіки Національних зборів.
Мінськ ніколи не підпише інтеграційні документи, що завдають шкоди Білорусії: «вистачило вже цих батогів, лаптів та лихоліть», передає кореспондент БЕЛТА.
За словами Лукашенка, неможливий також єдиний парламент. «Головне запам'ятайте: я не пацан, який відпрацював 3-4-5 років президентом. І я не хочу перекреслити все, що зробив разом з вами, народом, створивши суверенну незалежну державу, щоб її наразі спакувати в якийсь ящик з хрестом зверху та кудись викинути або передати. Цього при мені не буде ніколи. Це наша країна. Ми суверенні та незалежні. Цим слід пишатися», - підкреслив Лукашенко.
За словами білоруського президента, переговори про інтеграцію стосуються виключно економічних питань, і знову наріжним каменем стають газ і нафту.
«Навіть елементарне питання не вирішене щодо брудної нафти», - сказав Лукашенко: Мінськ чекає компенсацію за псування обладнання внаслідок потрапляння домішок хлору в російській сировині, через що влітку на два місяці було зупинено трубопровід «Дружба».
Зазначимо, нещодавно стало відомо, що питання повної компенсації може бути вирішене лише після 1 січня 2022 року, оскільки необхідна уніфікація податкових законодавств.
Провалом, за словами Лукашенка, закінчилися й газові переговори. «Про яку подальшу інтеграцію можна говорити, якщо ми наразі не маємо договору про постачання природного газу? Хоча про це давно домовилися. І наші уряди провалили ці домовленості. Чи не з вини білоруського уряду. Відтак, у нас завтра новий рік, а ми не маємо договору за обсягом і цінами поставок природного газу», - заявив Лукашенко.