Ухвалений польським Сеймом та Сенатом закон про Інститут національної пам’яті, що засуджує ідеологію «бандеризму», може спричинити серйозний міжнародний скандал. Документ розкритикували офіційний Київ, США, Європейська рада та ОБСЄ. Ізраїль навіть заявив про наміри відкликати свого посла з Польщі. Інтернет-видання UA.News звернулося до експертів з проханням розтлумачити причини жорсткої позиції офіційної Варшави щодо документу та імовірні наслідки інциденту для іміджу країни на міжнародній арені.
Головний редактор інтернет-видання Polonews Євген Білоножко жорстку принциповість у відстоюванні Польщею закону про Інститут національної пам’яті пов’язав з існуванням у правлячій партії «Право і справедливість» внутрішньої групи націоналістів, які зацікавлені в радикалізації історичних питань. Водночас аналітик не виключив суттєвого впливу на нинішній скандал й інших, більш радикальних політичних сил.
«Ініціатором і головним ідеологом цього закону є партія «Кукіс». Це крайньо права політична сила, яка постійно експлуатує тему т.зв. «бандеризму». Ситуація ще гірша, ніж ми уявляли собі раніше. У Польщі завжди існуватимуть упередження щодо України та українських націоналістів, які апелюють до правої традиції – діяльності ОУН-УПА, Степана Бандери, Євгена Коновальця і подібних тем»
«Ніхто не заперечує, що окремі представники польського народу були співучасниками антиєврейських погромів і під час Другої світової війни мали причетність до Голокосту. Натомість Польща, як держава, та польські організації в жоден спосіб не були союзниками Гітлера. На відміну від інших країн та їх організацій, які безпосередньо співпрацювали з Третім Рейхом. Своїм законом Варшава просто намагається довести, що Польща не є відповідальною за Голокост»
Експерт також переконаний, що нинішній скандал може погіршити відносини Польщі з США. Підставою стане навіть не обмеження законом свободи слова, історичних досліджень та дискусій, на чому наголосив американський Державний департамент, а обурлива реакція на закон з боку Ізраїля, що автоматично відіб’ється на стосунках Варшави з Білим домом. Про це свідчить і той факт, що нещодавно президент США Дональд Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю.
Загалом, Євген Білоножко не зміг чітко спрогнозувати чи готова Польща піти на поступки щодо скандального закону. На його думку, подальший розвиток подій буде залежати від того, підпише документ чи накладе на нього вето президент країни Анджей Дуда.
Схожу точку зору має і експерт з питань зовнішньої політики, голова правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко. На його думку, скандальний закон про Інститут національної пам'яті був прийнятий через велику кількість праворадикальних шовіністично-націоналістичних політиків у лавах польської правлячої партії «Право і справедливість» та в опозиції.
Аналітик нагадав, що ці політичні сили прийшли до влади за результатами останніх парламентських виборів. У гонитві за уподобання електорату вони дуже часто апелюють до історії та питань етнічної ідентичності.
Водночас експерт вважає, що Україна не має реагувати на розпалені нинішнім законом історичні суперечки.
«Україні не слід втручатися у подібні дискусії. Поляки можуть думати про себе що завгодно і це жодним чином не змінює історичну правду. Історична правда доноситься не заявами політиків та експертів з питань зовнішньої політики – це справа істориків. Тому найгірше, що Україна зараз може зробити - не проявляти інтерес до розвитку відносин з Польщею, а почати дискутувати з нею про те, хто чим займався під час Другої світової війни»
Наміри Ізраїлю відкликати свого посла з Польщі через суперечливий закон, Богдан Яременко назвав «різким дипломатичним демаршем» та «дуже серйозною проблемою, яка перешкоджає розвитку відносин між країнами». Експерт не виключив, що Ізраїль, США та ЄС можуть домогтися перегляду чи скасування польського закону, але Україна не здатна самостійно домогтися таких змін.
Водночас голова правління «Майдану Закордонних Справ» переконаний, що Польщі надзвичайно невигідне загострення відносин з США.
«Польща дуже багато зробила для встановлення дружніх конструктивних зв’язків з Дональдом Трампом, зокрема – у дуже стислі терміни добилася візиту президента США. Реакція Вашингтону буде залежати від того, наскільки цей скандальний закон важливий для Америки – це разова заява, чи за нею є бажання чинити тиск. Якщо США вдадуться до тиску, вони доб’ються від Польщі усього необхідного. Якщо ж це просто тактична американська гра для підтримки союзника в особі Ізраїлю, то все залишиться без відповіді й належного реагування»
При цьому повну відмову Польщі від скандального закону, Богдан Яременко прогнозує у випадку введення серйозних санкцій і політичного тиску на керівництво країни.
«Поляки ще не демонстрували готовності до діалогу будь з ким, бо досі проти Польщі не застосовувалися реальні важелі впливу. Йшлося лише про якісь заяви, про незгоду, про засудження дій влади. Якщо дійде до санкцій збоку ЄС, до тиску збоку США, у поляків не буде іншого вибору, як реагувати, вносити зміни й корегувати свою позицію та положення суперечливого закону»
Нагадаємо, в ніч на 1 лютого 2018 року польський Сенат без поправок підтримав ухвалений 26 січня Сеймом скандальний закон про Інститут національної пам’яті. Закон передбачає кримінальну відповідальність за заперечення вчинення злочинів українськими націоналістами та українськими формуваннями, які співпрацювали з фашистським Третім Рейхом.
Документ викликав серйозний міжнародний резонанс. Державний департамент США побачив у законі спробу обмежити свободу слова й проведення історичних досліджень, а Ізраїль – прагнення зняти відповідальність з поляків, причетних до злочинів Голокосту.
Закон також розкритикували офіційний Київ, Європейська Рада та Організація з безпеки та співробітництва у Європі.
Валерій Савицький
