Археологи виявили унікальні стародавні інструменти зі слонової кістки
Археолог з Університету Колорадо Паола Вілья і її колеги досліджували інструменти, викопані в Італії, де в одному місці загинула велика кількість слонів.
Команда виявила, що люди на цьому місці приблизно 400 000 років тому використовували туші слонів для виробництва унікального набору кісткових інструментів, повідомляє phys.org.
«Зараз ми бачимо й інші місця з кістяними інструментами. Але немає такого розмаїття чітко визначених форм», — сказала Вілья, кураторка Музею природної історії Університету Колорадо Boulder.
Дослідження зосереджене на місці під назвою Castel di Guido, недалеко від сучасного Рима. Сотні тисяч років тому тут був яр, де 4-метрові істоти, які називаються прямобивневими слонами (Palaeoloxodon antiquus), тамували спрагу й іноді вмирали.
Гомініди з Кастель-ді-Гвідо використовували останки слонів, займаючи це місце протягом багатьох років. Дослідники повідомляють, що люди кам’яної доби виробляли інструменти, використовуючи «систематичний стандартизований підхід», що трохи схоже на роботу однієї людини на примітивній збиральній лінії.
«У Кастель-ді-Гвідо люди стандартним способом ламали довгі кістки слонів і виробляли стандартні заготовки для виготовлення кістяних інструментів. Подібні здібності стали звичайним явищем набагато пізніше», — сказала Вілья.
Приблизно 400 000 років тому неандертальці (Homo neanderthalensis) тільки починали з’являтися в Європі. Вілья підозрює, що жителі Кастель-ді-Гвідо були неандертальцями.
«Близько 400 000 років тому ви почали помічати звичне використання вогню, і це початок роду неандертальців», — сказала Вілья.
У своєму дослідженні Вілья і її колеги ідентифікували 98 кістяних знарядь з Кастель-ді-Гвідо, розкопаних з 1979 по 1991 рік. Отримані дані являють собою найбільшу кількість осколків кісткових знарядь, зроблених досучасними гомінідами, яку дослідники описали досі. Цей багатий набір інструментів пропонував широкий спектр корисних предметів: деякі інструменти були загостреними і теоретично могли використовуватися для різання м’яса. Інші були клинами, які могли бути корисні для розтину важких слонячих стегон і інших довгих кісток.
«Спочатку ви робите канавку, в яку можна вставити ці важкі деталі з різальною крайкою», — сказала Вілья. «Потім ви б'єте по ньому молотком, і в якийсь момент кістка зламається».
Але один інструмент відрізнявся від інших: команда виявила єдиний артефакт, вирізаний з кістки дикої рогатої худоби, який був довгим і гладким з одного кінця. Він нагадує те, що археологи називають ліссуаром, або гладким інструментом, який гомініди використовували для обробки шкіри. Цікава річ: такі інструменти стали звичайним явищем тільки близько 300 000 років тому.
Вілья не вважає, що гомініди з Кастель-ді-Гвідо були розумніші за своїх побратимів в інших частинах Європи. Замість цього ці стародавні люди просто використовували ресурси, які у них були. Вона пояснила, що в цьому регіоні Італії не так багато природних великих шматків кременю, тому стародавні люди не могли виготовляти багато великих кам’яних знарядь.
Однак в цьому регіоні могло бути багато мертвих слонів. В епоху майстрів Кастель-ді-Гвідо ці тварини, можливо, стикалися до водопоїв на цьому місці, іноді вмираючи від природних причин. Потім люди знаходили ці рештки.
Раніше археологи виявили рештки дев’яти неандертальців в печері Гваттарі в Сан-Феліче-Чирчео недалеко від Риму. Останки восьми неандертальців датуються періодом від 50 000 до 68 000 років тому, а один, найстаріший скелет, датується періодом від 90 000 до 100 000 років тому, йдеться в заяві італійських чиновників.
Знахідка сталася в Grotta Guattari, доісторичних печерах, виявлених більш як 80 років тому, приблизно за 100 метрів від узбережжя Тірренського моря, неподалік від Латини, в регіоні Лаціо. Археологи знайшли кістки, черепи та інші частини тіл.
Антрополог Мауро Рубіні сказав, що велика кількість останків вказує на значну популяцію неандертальців, «перша людська спільнота, про яку ми можемо говорити».
Також були знайдені рештки тварин, зокрема носорогів, гігантських оленів, печерного ведмедя, диких коней і гієн, а також зубра, який в той час ще жив на території південної Європи.
Читайте також:
Велика керамічна масляна лампа, яка є єдиною відомою збереженою римською люстрою, була відреставрована і виставлена в Археологічному музеї в Іспанії.
В Чернівецькій області археологи досліджують одне з найбільших на території України поселень епохи пізньої античності, яке належить періоду розпаду Римської імперії.
Раніше житель Ірландії виявив у власному сараї кольчугу часів норманського вторгнення на острів — приблизно 1172 року.