Архітектор «тарілки» на Либідській закликав визнати пам’ятки модернізму

Архітектор «тарілки» на Либідській закликав визнати пам’ятки модернізму
Фото: grishasergei.livejournal.com

Архітектор Флоріан Юр’єв, автор знаменитої «тарілки» на Либідській площі в Києві, закликав зберігати пам’ятки архітектури модернізму 1960-х. За його словами, такі будівлі потрібно оберігати від повної реконструкції.

«Що стосується реконструкції… Потрібно не так багато грошей. Потрібен ґрунтовний ремонт. Конструктивно тарілка надійна — це залізобетон і метал. Потрібна добра воля суспільства. Не варто міняти образ будівлі. Необхідна дуже акуратна реставрація, відновлення. Будівлю потрібно зберегти як пам’ятник архітектури 1960-х. Це не наша думка — приїжджали архітектори з міжнародного музею Австрії. Нарівні з архітектурою Нимейера, Кензо Танге, вони хотіли б, щоб це будівля збереглася. Її під охорону помістили, а у нас поки навіть немає бажання оголосити це пам’ятником архітектури. Я прошу громадськість донести це до тих, хто буде робити реконструкцію, якщо будуть робити», — заявив Юр’єв на дискусії в рамках Київської бієнале, що пройшла в актовому залі Інституту технічної інформації (УкрІНТЕІ).

Фото: Pastvu

На зустрічі також були присутні архітектори, які розробили проект реконструкції будівлі УкрІНТЕІ («тарілки») для майбутнього музею науки.

«Ми показали Флоріанові Юр’єву начерки, вже були дискусії. Юр’єв просяк нас своєю філософією, своєю думкою про цей будинок і композиції. Однозначно ми зійшлися в тому, що треба зберегти композиційну цілісність цього проекту, інакше він перестане сприйматися в тому вигляді, в якому його любить автор, а також люблять в Україні та за кордоном», — розповів архітектор Богдан Шкрогаль.

Фото: Лев Шевченко

Команда архітекторів запропонувала посилити ефект літаючої тарілки з допомогою напилення віддзералючої речовини. За словами Шкрогаля, дзеркальна «тарілка» підкреслить ефект науки і техніки, який буде присутній в будівлі. Архітектор наголосив, що реставрація УкрІНТЕІ вимагає комплексного підходу, так як інженерні мережі УкрІНТЕІ знаходяться в незадовільному стані. У той же час, поки невідомо, як на будівлю вплине будівництво торгово-розважального центру, яке ведеться на прилеглої території.

Нагадаємо, в створенні Музею науки в Києві візьмуть участь розробники Центру «Коперник» в Варшаві. Представники польської фірми «EDU» підготують спільну концепцію освітнього простору, представлять технічне завдання для архітекторів і проаналізують створений ними проект. У стилобатній частини будівлі розміститься музей, а висотна буде відремонтована під потреби Інституту технічної інформації.

За словами заступника міністра освіти і науки України Романа Греби, відомство планує залучити до фінансування роботи Музею європейські фонди, які допомагають реалізовувати музейні проекти.

Спочатку будівля, побудована в 1971 році на вулиці Горького (нині — Антоновича), вміщала Державну науково-технічну бібліотеку і Український науково-дослідний інститут науково-технічної інформації. Архітектор Юр’єв бажав розмістити в об’ємі «тарілки» унікальний світломузичний театр власної розробки, однак згодом там розмістився актовий зал.

Флоріан Юр’єв (рід. 1929) — український архітектор і музикант. Автор радянського герба Києва, проектів вестибюля станції метро «Хрещатик», мікрорайону Нивки-3, а також будівлі УкрІНТЕІ і нездійсненого палацу культури на бульварі Верховної Ради.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Теги Запису
Слідкуйте за UA.News в Telegram. Дізнавайтеся важливі новини першими.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: