Загострення криміногенної ситуації в Україні викликане послабленням державної вертикалі та контролю ситуації з боку правоохоронних структур, а високий рівень корупції та безвідповідальності чиновників формує у людей переконання, що силовий метод є найпростішим способом вирішення конфліктів. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів директор Центру розвитку суспільства Ігор Харченко.
На думку експерта, загострення криміногенної ситуації у країні викликане кількома факторами.
«По-перше, за останній рік відбулося суттєве розбалансування владної вертикалі. Кримінальний світ дуже добре це відчуває. Підприємці, які ведуть нелегальний «тіньовий» та «сірий» бізнес, розуміють, що працювати так, як раніше, уже неможливо, тож починають застосовувати обкатані методи 90-х років. До цього додається фактор зміни влади, після якого, як зазвичай в Україні, відбувається переділ власності. Сьогодні, за рік після зміни президента, ми бачимо активізацію діяльності рейдерських груп. По-друге, подібний сплеск криміналу можуть використовувати для нагнітання панічної ситуації в країні, адже страх залишається одним з ефективних способів управління масами. І по-третє, це може бути спробою вплинути на політичних суб’єктів, передусім президента, для схиляння до тих чи інших рішень»
директор Центру розвитку суспільстваАналітик звернув увагу, що окрім суто бізнесових конфліктів з використанням зброї, в Україні відбувається багато інших подій, які можна вважати проявом стресового стану населення. Прикладом він назвав чергову спробу «мінування» київського мосту Метро. За його словами, такі події є наслідком навіть не епідемії коронавірусу, а методів, якими вводився карантин і реакцією держави на пандемію. На його думку, заява головного санітарного лікаря Віктора Ляшка про те, що влада заборонила людям відвідувати парки не через епідеміологічну загрозу, а просто для залякування, відбиває у людей віру в державу і свою спроможність впливати на якісь процеси законним шляхом.
«Ці та інші факти, які напряму наче й не пов’язані один з одним, формують єдине поле тривожності і страху в суспільстві, коли будь-яка подія може викликати значний суспільний резонанс. Зацікавлених багато – як всередині України, так і ззовні. І усе це відбувається в ситуації повного розбалансування влади та руйнації практично всієї системної вертикалі. Не виключено, що в такій ситуації кримінальний світ спробує збудувати власну вертикаль. Тобто, реалізувати те, що йому не вдалося у 90-х роках, коли кримінал «поставили на місце» і він був змушений перейти на інші форми діяльності. Адже силовий метод сьогодні дедалі більше видається найпростішим способом вирішення будь-яких конфліктів. Люди уже звикли, що в судовій і правоохоронній системах усе залежить від кількості занесених грошей. Тому громадяни дедалі частіше починають братися за зброю як задля власного захисту, так і для здобуття тих чи інших преференцій»
Ігор Харченко переконаний, що правоохоронні органи несуть безпосередню відповідальність за появу нинішніх бандитських розборок у дусі 90-х. На його думку, кримінальна розвідка, спецслужби та багато інших силових підрозділів, зобов’язані моніторити процеси в кримінальному світі і грати на випередження для відвернення подібних злочинів.
«Національна поліція, МВС та СБУ мають достатньо ресурсів, прав і можливостей для того, аби хоча б моніторити і попереджувати такі ситуації. Навіть у 90-х, коли траплялися розборки між кримінальними угрупуваннями, правоохоронці часто діяли на випередження: деякі з кримінальних елементів просто не встигали виїхати у місця перестрілок, а когось затримували на етапі підготовки сутичок. Інколи правоохоронці могли «запізнитися» і використовували тактику «затримання на гарячому». Чи є сьогодні поліцейські та співробітники СБУ, які спроможні організувати таку роботу – це вже інше питання. Якщо кримінальні сутички і перестрілки не попереджуються та не присікаються, це однозначно провина правоохоронних органів»
На думку експерта, така нестабільність триватиме в Україні надалі і буде посилюватися, адже якщо відповідальні органи не здатні оперативно відвертати конфлікти, нинішня державна і правоохоронна системи, фактично перестають існувати.
Крім того, за словами аналітика, додають «масла у вогонь» і заплановані на осінь місцеві вибори.
«Такі вибори – це завжди боротьба за владу на місцях. У регіонах сьогодні активно створюються територіальні громади. Часто цей процес відбувається з позиції інтересів тих чи інших бізнесменів чи землевласників, які використають місцеві вибори для того, аби закріпитися. Це також вкрай сприятлива ситуація для вирішення будь-яких проблем із застосуванням сили. Силові рішення завжди виглядають найпростішими і багатьом людям вони здаються найбільш ефективними. Теоретично, юридично й організаційно, правоохоронці можуть зупинити нинішній сплеск криміналу. Однак це залежить від людей, які працюють на ключових посадах у цій системі. Наразі ми не бачимо достатньої кількості чиновників, яких можна вважати уособленням прагнення максимально навести порядок у країні»
Нагадаємо, за останні кілька днів в Україні стало кілька подій, які дуже подібні до кримінального протистояння 90-х років.
Так, 29 травня у місті Бровари Київської області сталася перестрілка між підприємцями, які займаються пасажирськими перевезеннями, і нелегальними перевізниками. У перестрілці брали участь близько 100 осіб. Поліція затримала порушників та ідентифікувала замовників злочину. Частина з них були місцеві, а частина – з Вінничини.
Поліція затримала 20 учасників стрілянини в Броварах, а суд арештував 6 фігурантів злочину. Президент Володимир Зеленський попрохав міністра внутрішніх справ Арсена Авакова зробити так, аби правопорушники «не вийшли на волю».
1 червня поліція затримала чоловіка, який погрожував підірвати міст Метро у Києві. Прокуратура ініціює госпіталізацію зловмисника до психіатричної медустанови для перевірки стану його здоров’я.
А 2 червня трапилися дві перестрілки в Одесі. У центрі міста невідомі озброєні особи пограбували чоловіка, а на ринку «сьомий кілометр» з травматичної зброї поранили співробітників текстильного магазину.
