Банківська криза в Китаї набуває розвитку: чергове падіння банку

Банківська криза в Китаї набуває розвитку: чергове падіння банку

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Кредитні стимули Народного банку КНР призвели до того, що активи банківської системи Китаю потроїлися за останні 8 років, а їх загальний розмір – 36 трильйонів доларів – більш ніж удвічі перевищує показник банків США.

Банківська система Китаю з  активами в 36 трильйонів доларів, навантажена корпоративним боргом в 150% ВВП і позабалансовими зобов’язаннями, точний розмір яких встановити не представляється можливим, ризикує стати живою ілюстрацією наслідку дії системних ризиків з ефектом «доміно».

За перші чотири місяці 2019 року обсяг дефолтів по корпоративному боргу у національній валюті в КНР досяг 39,2 млрд юанів (5,8 млрд доларів), що приблизно в 3,4 раза більше, ніж за аналогічний період 2018 року, підрахував Bloomberg.

В кризових умовах, коли обсяги неплатежів зросли більш ніж втричі — до 120 млрд юанів, хвиля корпоративних дефолтів, яка вдарила по китайському ринку протягом періоду січня-квітня 2019 року, наразі докотилася і до банківського сектору.

Нагадаємо, в Китаї вперше за останні два десятиліття впав банк. Центральний банк КНР і Комісія з регулювання банків та страховиків оголосили про початок програми фінансового оздоровлення банку Baoshang Bank (з активами на 83 млрд доларів), який здійснює свою діяльність у Внутрішній Монголії.

На тлі недавніх подій падіння Baoshang Bank та процесів запровадження програми фінансової санації великого приватного банку з подальшою його націоналізацією, наразі ще один банк Китаю подає ознаки неплатоспроможності.

Як повідомляє Zerohedge, на межі краху опинився ще один великий банк – Bank of Jinzhou.

Bank of Jinzhou – це  комерційний банк з провінції Ляонін, розмір  активів якого обчислюється в $105 млрд.

Як повідомляє видання, Bank of Jinzhou відклав публікацію річного звіту за 2018 рік, а також оголосив про розрив контракту з аудиторами Ernst & Young, які повинні були дати висновок щодо його діяльності.

У повідомленні банку зазначається, що виникли певні розбіжності з аудиторською компанією після того, як Ernst & Young зажадали документального підтвердження оцінки здатності позичальників обслуговувати отримані у банківській установі позики.

Банк також здійснив звернення до біржі Гонконгу щодо зупинення торгів його цінними паперами до публікації звіту за 2018 рік.

Аналітики наголошують: шляхом банку Bank of Jinzhou можуть піти й інші банківські установи. Колапс Baoshang Bank викликав параліч на грошовому ринку, після того, як було зупинено торги його депозитними сертифікатами (NCD).

За оцінкою аналітиків Deutsche Bank, для малих і середніх банків відповідні цінні папери є джерелом від 23% до 31% фондування, однак тепер кредитувати на ринку під заставу NCD охочих стає все менше.

Експерти наголошують, попереду невтішні новини. Наразі ще два великих регіональних банки – Hengfeng Bank з розміром активів на $205 млрд  і Chengdu Rural Commercial Bank з активами на $103 млрд  — також відклали оприлюднення річних звітів за 2018 рік.

У Hengfeng Bank ситуація розвивається за сценарієм Bank of Jinzhou: банк повідомив про проблеми з аудитом. У кожного з цих банків значна частина балансу доводиться на тіньові кредити, замасковані під інвестиційні продукти, відзначає аналітик UBS Jason Bedford.

Нагадаємо, за даними Financial Times показник рівня тіньового банкінгу Китаю еквівалентний 23,5% всіх банківських активів і 68% ВВП країни. Максимальне пікове значення показника спостерігалося у 2016 році на рівні 87% ВВП.

Ситуація, що виникла на ринку «може змусити кредиторів на міжбанківському ринку переглянути свої відносини з малими та середніми банками», пишуть аналітики OCBC Bank.

Для вирішення скрутної ситуації з ліквідністю, традиційно на допомогу ринку прийшов Народний банк Китаю, надавши рефінансування у середу в розмірі 250 млрд юанів, або $34 млрд, в рамках операцій зворотного репо.

Але наповнюючи ринок ліквідністю, Народний банк Китаю породжує нову проблему: юанів на ринку стає все більше, що спричиняє виникненню ризику девальвації.

З часом, ефективність кредитного «допінгу» постійно знижується: якщо до 2008 року борг зростав дещо швидше, ніж ВВП, то за останнє десятиліття ця розбіжність має триразове перевищення. З 2007 року зростання боргу відбулося на 25 трильйонів доларів, а економіка — лише на 7,6 трлн.

Де-факто китайська економіка перетворюється в «фінансову піраміду», зазначають аналітики GNS: відсотки за обслуговування  боргу з’їдають близько 20% китайського ВВП, а обслуговування накопиченого боргу відбувається шляхом подальшого збільшення боргу, замикаючи ситуацію в  коло невирішених проблем.

Але в міру того, як економіка сповільнюється через дію торговельної війни та згасання демографічного вибуху минулого століття, обслуговувати накопичені зобов’язання бізнесу стає все складніше.

Темпи зростання числа дефолтів більш ніж втричі перевищують показники рекордного 2016 року, і якщо нічого не зміниться, то протягом 2019 року Китай оновить історичні показники нових дефолтів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: