$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+11° Київ +12° Варшава +10° Вашингтон

Банківська криза: як Україна втратила майже половину ВВП

Діденко Сергій 01 Жовтня 2018 10:44
Банківська криза: як Україна втратила майже половину ВВП

Днями  відбулася презентація в Укрінформі досліджень USAID «Лізингова галузь в Україні: тенденції та рекомендації для зростання». Ключова теза презентації: "Втрати від банківської кризи 2014-2017 року в Україні становили близько 40% ВВП. Кількість банків скоротилася вдвічі".

Презентація результатів дослідження, представлених USAID, не можуть залишатися без об’єктивного погляду на висвітлену проблематику та сформульовану оцінку банківському сектору, адже втрата в 40% ВВП, погодьтеся, цифра, яка вимагає більш широкого аналізу із урахуванням факторів, що формували реальність того часу.

Необхідно підкреслити, що такого характеру дослідження проводяться не вперше, адже Національний банк України, неодноразово окреслював виклики та шляхи їх подолання  у своїх презентаціях, звітах та доповідях.

Необхідно зазначити, що втрати від «банківської кризи» та причинно-наслідкові зав’язки прямих фіскальних витрат України, на подолання наслідків кризи банківського сектору, потребують більш коректного розмежування.

Отже, на засіданні Ради Національного банку ще у липні 2017 року розглядалися основні шляхи  щодо подолання банківської кризи, що знайшло відображення в рішенні: «Про діяльність Правління Національного банку України щодо розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності» від 14 липня 2017 року № 32-рд, де відзначаються основні аспекти та особливості розвитку банківської системи України у 2015 – січні ‒ 2017 років.

Упродовж 2015-17 років банківська система України зазнала суттєвих змін, основні віхи яких пов’язані, зокрема, зі зміною економічної кон’юнктури країни, частковою втратою активів у результаті воєнних дій, впливом глибокої девальвації національної валюти та втратою платоспроможності ряду банків. Варто розуміти, що під тиском макроекономічних та політичних шоків, військового конфлікту наявні проблеми в банківській системі вилились у системну банківську кризу 2014 ‒ 2016 років. Рефінансування банків, як одного із антикризових інструментів на початкових етапах, не дало очікуваного результату щодо подолання паніки. Заходи адміністративного характеру  вжиті дещо із запізненням, що призвело до значних втрат валютних резервів. За період 2014 – 2016 років визнано неплатоспроможними 90 банків, активи яких до кризи становили близько третини активів усієї банківської системи. Це призвело до немалих фінансових втрат держави, бізнесу, населення про що свідчать офіційні оцінки Національного банку.

Загалом, за 2015 рік кількість діючих банків зменшилася до 117 з 158, за 2016 рік – до 96 та за 5 місяців 2017 року – до 90 (із них 38 з іноземним капіталом, у тому числі 17 з 100% іноземним капіталом). Зменшення кількості банків та збиткові результати діяльності банківського сектору призвели до скорочення структурних підрозділів банків України за період з 2015 року до початку квітня 2017 року на 34%.

Окрім кризи банківського сектору держава понесла й інші витрати. Це, зокрема, стосується фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яке необхідно було здійснити через потребу в здійсненні значних обсягів виплат вкладникам неплатоспроможних банків. Згідно з оцінками Національного банку, на таке фінансування витрачено 4,4% ВВП. Також 2,5% ВВП втрачено на рефінансування тих банків, які в подальшому визнані неплатоспроможними в 2008 ‒ 2009 та в 2014 роках.

Як наслідок, прямі фіскальні витрати України на подолання наслідків кризи банківського сектору сягнули 14% ВВП, що перевищує відповідні витрати, понесені під час фінансово-економічної кризи 2008 ‒ 2009 років.

Крім держави, втрат зазнали і суб’єкти господарювання, які тримали свої кошти в банках, визнаних неплатоспроможними (оскільки повернення таких коштів не гарантується державою), а також фізичні особи, вклади яких перевищували гарантовану державою суму. Загальний обсяг таких коштів становить 16% ВВП відповідних років. Також втрат зазнали власники функціонуючих банків через необхідність проведення докапіталізації та власники неплатоспроможних банків.

Як наслідок, згідно з оцінками Національного банку загальні втрати економіки від кризи в цілому становлять 38% ВВП.

«Очищення» банківської системи відбувалося без оголошення Національним банком чіткої програми реформування банківського сектору, що зумовило значну невизначеність у діяльності банківського і реального секторів, та населення. Недостатньо обґрунтованими були рішення Національного банку стосовно виведення з ринку платоспроможних банків, зокрема спостерігалися ознаки застосування різних підходів під час проведення очищення банківської системи. Не в повній мірі враховані як потреби розвитку економіки, так і характер розвитку банківської системи, а також вплив воєнного конфлікту на економіку.

26 вересня цього року Рада НБУ акцентувала увагу на тому, що після кризи та реформи банківського сектору призупинилася тенденція до скорочення кількості банків, що сприяло зниженню невизначеності у діяльності банківського та реального секторів, та населення. Так, якщо за 2015 рік кількість діючих банків зменшилася з 158 - до 117, за 2016 рік – до 96, за 2017 рік – до 82.

На сьогодні завершився процес очищення банківського сектору і розпочато процес відновлення та подальшого розвитку банківської системи. У першому півріччі 2018 року жоден банк не був визнаний неплатоспроможним, що зафіксовано вперше від початку кризи 2014 року.

Загалом за 2017-2018 рр кількість платоспроможних банків скоротилась на 9 установ до 82 банків. Виведені банки – банки з приватним капіталом, чисті активи яких становили до 1% активів сектору. Так, з 9 виведених банків, 5 установ припинили банківську діяльність без ліквідації юридичної особи за спрощеною процедурою, 1 банк приєднався до іншого.

Кількість банків, що забезпечують прибуткову діяльність, зростає і за півріччя 2018 становить 67 установ (з прибутком 13,747 млрд грн) у порівнянні зі 64 банками (8,1 млрд грн) за аналогічний період 2017 року. За 6 місяців 2018 року банки отримали чистий прибуток у розмірі 8,5 млрд грн у порівнянні зі збитком (-1,7 млрд грн) за 6 місяців 2017 року. Лідерами щодо нарощення позитивного фінансового результату продовжують виступати банки з іноземним капіталом (без урахування банків із російським капіталом).

При цьому, накопичені проблеми минулих років продовжують негативно впливати на фінансові результати діяльності окремих банків. За 1 півріччя 2018 року серед 15 збиткових банків 93% загального збитку належить групі російських банків (у порівнянні із 60% за півріччя 2017).

Банківській системі вдалося поліпшити свій фінансовий стан. Суттєво скоротилися обсяги відрахування до резервів. Дохідність сектору вийшла на сталий рівень.

У 2017-2018 роках тривали процеси нарощування капіталу банківською системою. За період з першого півріччя 2017 року по перше півріччя 2018 року статутний капітал сектору збільшився на 61 млрд грн/+14% (у тому числі у державних банках збільшився на 44 млрд грн/+17%).

Нагадаємо, що попередня  презентація щодо висвітлення проблем банківського сектора стосувалася ринку споживчого кредитування, де дослідники нарікали на системне порушення закону «Про споживче кредитування». В результатах дослідження USAID «Трансформація фінансового сектора» висвітлено низку проблем із дією закону:  чисельні порушення  в рекламі, розкритті інформації, умов кредитування, яке повідомлення реальної вартості кредиту і при виборі страхової компанії , -  йшлося в результатах другої хвилі дослідження практики роботи на ринку споживчого кредитування.