$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +16° Варшава +9° Вашингтон
Банківське кредитування та його активізація: динаміка в останніх років та прогноз

Банківське кредитування та його активізація: динаміка в останніх років та прогноз

19 Лютого 2021 21:46

Для пожвавлення кредитування та підтримки економічного відновлення НБУ зберігав стимулюючу монетарну політику застосовуючи нові інструменти, зокрема, довгострокове рефінансування, процентні свопи, активно співпрацюючи з банками над удосконаленням корпоративного управління.

У підсумку 2020 року, за винятком періоду жорсткого карантину, банки нарощували гривневе кредитування. Проте згідно з даними грошово-кредитної статистики Нацбанку у 2020 році, другий рік поспіль залишки за банківськими кредитами знижувалися. Відтак враження, що дію стимулюючих заходів переважили протилежні фактори: посилення невизначеності у зв'язку із коронакризою, ризики погіршення якості позичальників та наявного кредитного портфеля, невирішені питання у сфері захисту прав кредиторів тощо. Проте біль глибший аналіз свідчить, що головними причинами цього зниження були суто статистичні ефекти, спричинені головним чином подальшим очищенням банківської системи, активізацією роботи банків з проблемними кредитами та курсовою переоцінкою.

Оцінка залишків за кредитами

У 2019 році залишки за кредитами, наданими депозитними корпораціями, зменшилися на 9.4%, а станом на кінець листопада 2020 року – на 3.5% р/р. Саме такі дані відображає грошово-кредитна статистика Нацбанку.



Рисунок 1 - Вплив статистичних ефектів на залишки кредитів в гривні (крім інших депозитних корпорацій), млрд грн

Джерело: НБУ.

Утім, глибший аналіз свідчить, що зниження залишків за кредитами передусім спричинене впливом низки суто статистичних ефектів. Йдеться зокрема про ефекти від очищення банківської системи, адаптацію до роботи в умовах плаваючого обмінного курсу, відображення реального обсягу непрацюючих кредитів та очищення балансів банків, зазначають в НБУ.



Рисунок 2 - Вплив статистичних ефектів на залишки кредитів у валюті (крім інших депозитних корпорацій), млрд грн

Джерело: НБУ.

Так, очищення банківської системи супроводжувалося активним виведенням банків з ринку, зокрема неплатоспроможних і непрозорих. Протягом 2014– 2020 років виведено з ринку понад 100 банків. Згідно зі звітністю загальна сума залишків лише за гривневими кредитами на балансах цих банків на момент початку їх ліквідації становила майже 200 млрд грн.

Процес ліквідації супроводжується припиненням відображення даних цих банків у грошово-кредитній звітності. Це в тому числі означає статистичне зниження залишків за кредитами.  У 2019-2020 роках два банки були виведені з ринку, що призвело до зниження залишків за гривневими кредитами на 18.2 млрд грн.

Зменшення проблемної заборгованості

Проведення банками роботи щодо зменшення проблемної заборгованості – інший вагомий чинник зниження залишків за кредитами в статистиці.

У 2015-2017 роках відображення банками фактичної якості кредитного портфеля та активів через перехід на нові правила оцінки розміру кредитного ризику та визначення непрацюючих  активів відповідно до міжнародних практик зумовило різке зростання частки непрацюючих кредитів (більше ніж 50%). Попри те, що непрацюючі кредити практично повністю зарезервовані (рівень покриття резервами становить біля 95%), робота з очищення балансів банків від них донедавна просувалася повільно. Вона активізувалася у 2019-2020 роках завдяки врегулюванню окремих законодавчих питань, а також спільним зусиллям регулятора, Мінфіну (як власника державних банків), наглядових рад та менеджменту банків.

У результаті частка непрацюючих кредитів за два роки знизилася майже на 11 в.п. до 42% станом на початок грудня 2020 року. Найбільші обсяги старих непрацюючих кредитів, які давно не обслуговуються та були повністю зарезервовані – списані у 2020 році (82 млрд грн), а лідерами такого списання були держбанки.

Зменшення обсягу непрацюючих кредитів означає вилучення їх з балансів банків (на позабалансові рахунки у випадку списання внаслідок резервів, на баланси небанківських установ у випадку продажу тощо).

До кінця 2022 року банки планують скоротити загальні обсяги непрацюючих кредитів більше як на 400 млрд грн. Враховуючи активізацію такої роботи та пов'язані з цим значні статистичні ефекти, для об'єктивного аналізу кредитної активності варто користуватися показниками чистих кредитів та/або працюючих кредитів.

Як свідчить динаміка останніх, чи не вперше у кризовий період банківська система стала фактором підтримки економічного відновлення, поступово нарощуючи портфель гривневих кредитів.



Рисунок 3 - Кредити (крім інших депозитних корпорацій) у національній та іноземній (дол. еквівалент) валютах, 12.2018 = 100

Джерело: НБУ.

Крім того, попри наявні обмеження на кредитування в іноземній валюті, станом на кінець 2020 року 37% усіх банківських кредитів деноміновані в іноземній валюті. Відтак зміни обмінного курсу гривні впливають на динаміку загальних валових кредитів. Курсова переоцінка у зв'язку зі зміцненням курсу гривні призвела до суттєвого зниження валових кредитів у 2019 році.

Чинники активізації кредитування та прогноз

Для активізації банківського кредитування Нацбанк проводить стимулюючу монетарну політику та вжив низку заходів, спрямованих на надання банкам більшої гнучкості в управлінні власною ліквідністю (адаптував операційний дизайн монетарної політики, оптимізував розрахунок обов’язкових резервів, розширив перелік прийнятної застави тощо).

Окрім цього регулятор запровадив нові інструменти – довгострокове рефінансування, процентні та валютні свопи. Зокрема у IV кварталі оголошено про подальше проведення аукціонів своп процентної ставки для розвитку довгострокового кредитування.

З одного боку, ці інструменти покликані підтримувати ліквідність банків, з іншого – сприяти зниженню відсоткових ставок в економіці.  Також НБУ здійснює роботу з банками щодо поліпшення корпоративного управління та зниження частки проблемної заборгованості.

У IV кварталі НБУ подовжив терміни очищення балансів від непрофільних активів, що дасть змогу банкам не зменшувати свій капітал на розмір таких активів тощо.

Найближчим часом Нацбанк планує запровадити додаткові заходи з удосконалення підходів до оцінки кредитного ризику та зниження регуляторного навантаження на банки. Проте головні перешкоди, які стримують кредитування та його здешевлення, є не в площині банківської системи. Це, зокрема, брак платоспроможних позичальників, слабкий захист кредиторів, діючий мораторій на стягнення застави за валютною іпотекою, неврегульованість та непрозорість ринку новобудов тощо. Тож динамічний розвиток кредитування буде неможливим без реалізації заходів зі зниження ризиків кредитування та структурних реформ.