Банківський сектор України: вплив коронакризи на банки та їхні пріоритети
Поточна криза, спричинена пандемією, яка отримала назву «коронакриза», має певні особливості – це перша в історії України криза, коли немає: банкрутства банків, сплеску інфляції, катастрофічного падіння міжнародних резервів, довгих черг вкладників біля відділень та банкоматів.
Але, як і будь-яка криза, вона залишає свій слід та негативні економічні наслідки. Коронакриза не є виключенням, як для української економіки у цілому, так і для банків зокрема. Запроваджені через пандемію карантинні заходи помітно вплинули на роботу сектору, зокрема динаміку залучення депозитів, кредитування і прибутковість учасників ринку, — йдеться в огляді НБУ банківського сектору.
Сучасні тенденції в банківському секторі
Карантинні обмеження через COVID-19 істотно вплинули на роботу банківського сектору в першому кварталі 2020 року, — повідомляє в огляді регулятор.
У січні-лютому обсяги депозитів фізичних осіб активно зростали, як валютні так і гривневі. Проте з другої декади березня вони почали скорочуватися через сплеск панічних настроїв населення та погіршення очікувань бізнесу.
Завдяки високій ліквідності банківського сектору ситуація швидко нормалізувалася і зростання гривневих коштів населення відновилося. Нагадаємо, банки виконують вимоги з коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) зі значним запасом, та вчасно та у повному обсязі виконують зобов’язання перед клієнтами.
Варто зазначити, що на початку березня відбулася зміна тенденційного зростання строкових депозитів у національній та іноземній валютах. Падіння строкових гривневих вкладів населення зазнало падіння на 2,5%, а у валютні – на 4,0%. Проте темпи відпливу, падіння було значно нижчими, ніж спостерігалося перші дні минулих криз 2008 та 2014 років.
Оцінюючі на сьогодні стан сектору за ключовими аспектами діяльності, слід зазначити, що обсяги гривневого корпоративного кредитування у березні помітно зростали, частково через заміщення валютного. Темпи кредитування фізичних осіб уповільнилися як через зниження попиту, так і внаслідок зростання кредитних ризиків.
Протягом березня зросли процентні ставки, що було тимчасовим явищем, відтак вже у квітні вартість кредитів та депозитів знову почала знижуватися.
Чистий прибуток банків зріс у першому кварталі на чверть р/р, однак, як прогнозує НБУ, фінансовий результат протягом ІІ–IV кварталів 2020 року різко погіршиться внаслідок зниження операційних доходів та зростання резервування кредитів.
Структура банківського сектору
Кількість працюючих банків в Україні не змінилася. Частка державних банків (із Приватбанком) у чистих активах за перший квартал скоротилася на 1.1 в. п. (до 54,2%), а в депозитах фізичних осіб – на 0,8 в. п. (до 60,8%).
Рисунок 1 - Загальні активи банків, млрд грн
Джерело: НБУ.
Частка чистих активів найбільших двадцяти банків залишилася без змін – 92,2%.
Активи банків
Чисті активи банків у першому кварталі зросли на 4,7% внаслідок зміни курсу гривні у березні, проте в перерахунку за фіксованим на початок року курсом вони скоротилися на 1,4%.
Рисунок 2 - Розподіл чистих активів за групами банків, %
Джерело: НБУ.
Серед складових активів на третину зросли обсяги коштів на коррахунках в інших банках в іноземній валюті (у дол. екв.). Вони на сьогодні є найбільшою складовою високоякісних ліквідних активів банків у іноземній валюті та забезпечують достатній рівень LCR.
Обсяг ОВДП на балансах банків протягом кварталу зріс, а вкладення у депозитні сертифікати скоротилися.
Обсяги чистих гривневих кредитів суб’єктам господарювання зросли за квартал на 3,6%, а в березні – на 8,9%.
Девальваційні очікування бізнесу обумовлювали вплив на зменшення валютних зобов’язань, що регулятор визначає як ключовий фактор, а також сезонність.
Динамічно зростали кредити дочірнім компаніям міжнародних груп, які найбільше скоротилися в попередньому кварталі. Тому найвищі темпи зростання чистих гривневих кредитів були в іноземних банках: +7.6% за квартал та +14.9% за березень 2020 року.
Рисунок 3 - Валові кредити суб’єктам господарювання та фізичним особам, 2018=100%
Джерело: НБУ.
У річному обчисленні чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 1,9%. Валютні кредити суб’єктам господарювання скоротилися за квартал на 6.9% (-8.0% р/р), частина була конвертована у гривневі. Обсяги чистих кредитів фізичним особам у гривні зросли за квартал на 3,2% та на 26,6% р/р. Найактивніше – у приватних банках: +9.4% за квартал (+54.9% р/р). Частка непрацюючих кредитів зросла на 0.6 в. п. (до 48,9%), зокрема у державних банках – на 2,4 в. п.
Частка непрацюючих кредитів фізичним особам зросла вперше від початку 2018 року на 1,2 в. п. за квартал переважно через ефекти девальвації.
Фондування банків
Зобов’язання банків за перший квартал збільшились на 5,0%. Проте, зростання мало переважно статистичну природу, за фіксованим на початок року курсом зобов’язання скоротилися на 2,8%.
Рисунок 4 - Структура зобов’язань банків
Джерело: НБУ.
Частка коштів фізичних осіб та суб’єктів господарювання у зобов'язаннях зросла на 1.7 в. п. (до 85.0%), оновивши історичний максимум.
Вклади населення у гривні за квартал зросли на 4,4% (+18.5% р/р), найпомітніше у приватних банках – +9.2% (+39.0% р/р). Обсяги валютних коштів населення зросли на 14,5% р/р, практично не змінившись за квартал.
Динаміка першого кварталу була нерівномірною: валютні вкладення та строкові гривневі депозити фізичних осіб зростали до першої декади березня, потім почався їхній відплив. Гривневі кошти корпорацій за квартал скоротилися на 6.4% через їх зниження у березні на 7,4%. Найістотніший відплив за квартал спостерігався у приватних банках (-10.6%) та Приватбанку (-12.5%). Така динаміка пояснюється сповільненням господарської діяльності підприємств та переведенням гривневих коштів у валюту. Обсяг валютних коштів суб’єктів господарювання зріс на 2,4% (в дол. екв.), за квартал — на 53,7% р/р.
Найвищі квартальні темпи зафіксовано в іноземних (21,1%) та приватних банках (19,9%). Падіння обсягів валютних корпоративних коштів відбувалося тільки в банках із державним капіталом.
На зменшення обсягу коштів корпорацій у держбанках істотно вплинули виплати податків і зборів НАК Нафтогаз до бюджету. Частка валютних коштів клієнтів за квартал збільшилася на 4,7 в. п. (до 44,5%) внаслідок девальвації гривні. За фіксованим на початок року курсом гривні доларизація зменшилася на 2,2 в. п.
Відсоткові ставки
Нацбанк продовжив цикл пом’якшення, знизивши ключову ставку до 8% у 2020 році. Відповідно протягом січня-лютого вартість депозитів суб’єктів господарювання та фізичних осіб, а також ставки за кредитами бізнесу стрімко скорочувалися.
Рисунок 5 - Облікова ставка НБУ та вартість нових депозитів і кредитів у гривні, % річних
Джерело: НБУ.
З початком загальнонаціонального карантину зниження ставок банки призупинили, щоб утримати депозити. Вартість 12-місячних гривневих депозитів фізосіб за квартал знизилася на 3,2 в. п. (до 11,9% річних), у доларах США – на 1,4 в. п. (до 1,2% річних). Гривневі кошти корпорацій подешевшали на 3,2 в. п. (до 7,1% річних). Ставки за кредитами суб’єктам господарювання у гривні за квартал знизилися на 1,7 в. п. (до 13,9% річних). Вартість гривневих кредитів для фізичних осіб коливалася в межах 34% річних. Валютні корпоративні кредити надавалися за ставкою до 5% річних.
Фінансові результати та капітал
Прибуток банківського сектору у першому кварталі 2020 року зріс на 23,8% р/р і становив 16,0 млрд грн.
Рисунок 6 - Фінансовий результат та рентабельність капіталу банків
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, що близько 65% прибутку сектору сформував Приватбанк. Водночас за березень сектор отримав лише 97 млн грн прибутку через різке зростання обсягів відрахувань до резервів.
Кількість збиткових банків зросла з 6 установ за 2019 рік до 14 за перший квартал 2020 року.
Сукупний збиток банків становив 2,7 млрд грн. Серед 14 установ, що зазнали збитків, 8 банків були операційно збитковими, решта отримала збитки через доформування резервів під активні операції. Операційний дохід банків у І кварталі зріс на 17,7% р/р, а операційні витрати – на 17,1% р/р.
Тож чистий операційний прибуток до формування резервів збільшився на 18,2% р/р, а операційна ефективність була така сама висока, як і торік: CIR становив 47,4% у порівнянні з 47,6% в І кварталі 2019 року. У березні у порівнянні з лютим операційний дохід скоротився на 30,6%, тоді як операційні витрати зросли на 9,6%. Відрахування до резервів сектору були на рівні І кварталу 2019 року – 4,9 млрд грн (+2.9% р/р). Половина відрахувань у резерви була здійснена п’ятьма банками, серед яких один державний та один російський.
В підсумку слід зазначити, зусилля регулятора наразі спрямовані на забезпечення безперебійної роботи банківського сектору. Це проявилося у відтермінуванні вимог щодо запровадження буферів капіталу, створенні сприятливих регуляторних умов для реструктуризації кредитів, а також механізму рефінансування, який забезпечує підтримку ліквідності банків без жодних обмежень. Національний банк наголошує – підтримати економічне відновлення після скасування карантинних заходів є ключове завдання банківського сектору.