Банки залишаються прибутковими: чого очікувати надалі
Банки залишаються прибутковими попри вплив коронакризи, йдеться в повідомленні Нацбанку. В НБУ зазначають, банківський сектор зберіг операційну ефективність, насамперед завдячуючи зниженню вартості фондування. Нарощенню комісійних доходів сприяла швидка переорієнтація банків на роботу в умовах карантинних обмежень та стрімке відновлення попиту на банківські послуги.
Витрати на формування резервів під кредитні збитки були помірними. Надалі основним ризиком прибутковості є очікуване зниження чистої процентної маржі.
Сектор залишався високоприбутковим
Фінансовий результат банківського сектору залишається високим попри кризу. У січні - квітні 2021 року з рентабельністю капіталу понад 15% працювало 26 банків, яким належить майже дві третини активів сектору. Утім, середня рентабельність капіталу сектору дещо знизилася у порівнянні з періодом перед коронакризою. Передусім помітно зменшився прибуток кількох великих банків, зокрема Приватбанку. З іншого боку, зріс обсяг капіталу фінустанов.
Високу прибутковість сектору забезпечували значні темпи зростання чистого процентного і чистого комісійного доходів, зазначають в Нацбанку. За чотири місяці 2021 року вони збільшилися на 20% у річному вимірі. Сукупно їхнє відношення до активів залишається високим – понад 8%.
Рисунок 1 - Співвідношення складових операційних доходів та витрат до чистих активів
Джерело: НБУ.
Операційні витрати теж збільшувались, однак значно повільніше, а відносно активів – скоротилися. Тож сектор зберіг високу операційну ефективність. На фінансовий результат цього року негативно вплинула переоцінка індексованих ОВДП, що є в портфелі державних банків. Без урахування цього фактору операційний дохід за чотири місяці зріс. Співвідношення операційних витрат та доходів (CIR) становило 55.1%, проте після вирахування ефекту переоцінки залишалося близьким до торішнього значення – 49.6%.
Процентну маржу підтримуватиме надалі низька вартість фондування
Упродовж кількох минулих кварталів банки досягли значної економії на процентних витратах. Різке скорочення процентних витрат є результатом зниження відсоткових ставок за ресурсами у корпоративному та роздрібному сегментах, що розпочалося з початку 2020 року.
Зниженню ставок сприяла також висока ліквідність банківського сектору та сталий приплив коштів клієнтів на рахунки. Через коротку строковість коштів населення та бізнесу вартість зобов’язань банків знижувалася паралельно до зміни ставок. На зменшення обсягів процентних витрат вплинуло також зростання частки коштів на вимогу в загальному фондуванні. За такими коштами банки зазвичай не здійснюють відсоткових нарахувань.
Рисунок 2 – Зміна процентних доходів та витрат, р/р
Джерело: НБУ.
Тенденція до зниження ставок у гривневому сегменті призупинилася в березні. У відповідь на зростання інфляційних ризиків Нацбанк двічі підвищував облікову ставку. В умовах посилення інфляційного тиску та зростання ставок за безризиковими інструментами банки, ймовірно, на тривалий період зафіксують ставки за гривневими роздрібними депозитами на поточному рівні. Тож тривалий ефект зниження вартості фондування вичерпається протягом року.
Ризики для дохідності помітні для окремих сегментів
Структура процентних доходів сектору протягом останнього року змінилася. З кінця 2020 року помітно зросла частка доходів від цінних паперів внаслідок зростання портфелів ОВДП. Водночас скорочувалася частка процентних доходів від кредитування бізнесу. Ставки за цими кредитами швидко знижувалися, а обсяги портфеля зростали повільно. Зупинилося тривале зростання частки процентних доходів від роздрібних клієнтів. Ключове пояснення цього – уповільнення роздрібного кредитування під час кризи.
Чиста процентна маржа банків залежить від переважного типу їхніх кредитних продуктів. Незабезпечене споживче кредитування залишається найприбутковішим для фінустанов. Дохідність корпоративного портфеля – помітно нижча. На ній позначився тривалий цикл зниження відсоткових ставок.
Рисунок 3 - Вартість активів і зобов’язань банків та чиста процентна маржа
Джерело: НБУ.
Проте одночасне здешевлення фондування давало змогу практично всім банкам незалежно від бізнес-моделі зберігати високу чисту процентну маржу, попри її певне зниження. З вичерпанням ефекту здешевлення зобов’язань зниження чистої процентної маржі прискориться. Частково зниження чистої процентної маржі буде зумовлене зростанням сегментів, на які спрямовані програми державної підтримки: іпотекою та кредитами МСБ.
У зоні ризику з часом опиняться банки з історично високою вартістю фондування та значною часткою довгих депозитів, які фокусуються на корпоративному кредитуванні. Нині до таких належить кілька установ, які не є системно важливими, та один державний банк.
Додатковим фактором ризику для низки банків є покладання на кредити рефінансування. Нацбанк планує найближчим часом скоротити його обсяги, тож для подальшого зростання фінустановам потрібно буде шукати альтернативні джерела фондування. Крім того, вартість кредитів рефінансування нині вища за середню вартість залучень від підприємств та населення.
У тривалій перспективі комісійні доходи зростатимуть
Основу комісійного доходу банків тривалий час становлять надходження від розрахункових операцій. Від інших послуг, зокрема кредитування та валютних операцій, банки отримують менше п’ятої частини чистого комісійного доходу.
Юридичні особи ще до кризи здійснювали розрахунки переважно онлайн, тож на цих операціях карантинні обмеження майже не позначилися. Натомість вони вплинули на розрахунки населення, зокрема платіжними картками. Щоразу з посиленням карантину падали обсяги операцій, які потребують фізичної присутності в точках продажів, зокрема через POS-термінали. Натомість значно зросли обсяги інтернет-торгівлі, у тому числі за допомогою P2P платежів.
Рисунок 4 - Дохідність активів та вартість зобов’язань
Джерело: НБУ.
Зростав попит на безконтактну оплату та оплату за допомогою мобільних платіжних інструментів. Через різноманітність розрахункових операцій, банки могли компенсувати втрати в одних сегментах нарощуванням операцій в інших. Тож вплив січневого локдауну на комісійні доходи банків був слабшим, ніж вплив локдаунів на початку пандемії.
Населення звикло до дистанційного обслуговування, тому ризики різкого зниження комісійних доходів під час карантину нині значно нижчі, ніж рік тому. За результатами чотирьох місяців 2021 року чистий комісійний дохід зріс на 23% у порівнянні з надходженням за аналогічний період рік тому. З подальшим відновленням економіки база операцій для нарахування комісій розширюватиметься.
Певний ризик для комісійного доходу становлять законодавчі ініціативи зміни розміру комісій інтерчейндж. Зниження ставок комісій очікувано зменшить доходи банків, особливо найбільш активних на ринку платіжних карток. Значний негативний вплив ці банки найпевніше спробують компенсувати згортанням програм бонусів, зокрема «кешбеків». Надалі така зміна умов карткових продуктів може позначитися на показниках зростання фінустанов у роздрібному сегменті.