Банки РФ уникають кредитування реального сектору: падіння промисловості та рівня життя

Банки РФ уникають кредитування реального сектору: падіння промисловості та рівня життя

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Банківська система країни-агресора практично зупинила кредитування реального сектора економіки. Таким є висновок Рахункової палати РФ за підсумками аналізу реалізації «Основних напрямків розвитку фінансового ринку» – одного з ключових стратегічних документів Центрального банку країни-агресора.

«Показники російської банківської системи в періоді, що перевіряється свідчать про проблеми в розвитку цього найбільшого сектора фінансового ринку» і «несприятливих умовах кредитування реального сектора економіки», робить висновок Рахункова палата країни-агресора.

Статистика фінансового сектору

За період з 1 січня 2016 року по 1 січня 2019 року банки видали в кредит нефінансовим організаціям за все 70,9 мільярда рублів ($1,14 млрд). Зростання кредитного портфеля по корпоративному сектору в номінальному вираженні склав мізерні 0,8% (або в середньому 0,27% на рік).

Якщо ж врахувати накопичену за три роки інфляцію (12,6%, згідно з даними Росстату), то в реальному вираженні кредитування бізнесу обвалилося на 11%, зазначає Рахункова палата РФ.

Всі ресурси російські банки спрямували на видачу позик для фізичних осіб: за звітний період боргове навантаження росіян зросло на 4,217 трильйона рублів ($ 68 млрд.) – 39,5% в номінальному вираженні й 23,8% – в реальному.

В результаті кредитування споживання коштом з кредитних карт, позики на купівлю товарів, незабезпеченого боргу та іпотеки, випередило кредитування бізнесу майже в 60 разів!

Порівнюючи внутрішній кредит з розміром російської економіки, то всупереч світовим тенденціям він скорочується: у 2015 році це було 57,8% ВВП, а до 2018-м – 53,9%, констатує Рахункова палата посилаючись на дані Світового банку.

У світі цей показник збільшився з 132,8% ВВП до 142,5% ВВП (у 2,64 раза більше, ніж в Росії), в тому числі в країнах з високим рівнем доходів — з 140,4 до 141,7%, а в країнах з середнім і низьким рівнем доходів — з 119,6% до 143,9%.

«Показники російської банківської системи у звітному періоді, свідчать про проблеми в розвитку цього найбільшого сектора фінансового ринку» і «несприятливих умовах кредитування реального сектора економіки», йдеться у висновках Рахункової палати країни-агресора.

З 7 цілей стратегії розвитку фінансового ринку на 2016-18 роки Центробанком РФ було провалено п’ять: активи банківського сектора до ВВП потрібно було збільшити до 120-125%, а насправді вони скоротилися — з 92,6% до 90,8%, констатують експерти РП.

Капітал банків планували наростити з 10,2% ВВП до 11,5% ВВП, але динаміка була зворотною: зафіксовано зниження до 9,8%. Обсяг кредитів економіці повинен був перевищувати 70% ВВП, а за фактом склав лише – 51,1%.

Обсяг пенсійних накопичень виявився на чверть нижче мети – 2,4% ВВП замість запланованих  3,2%, а пенсійних резервів — майже на одну шосту (1,1% ВВП замість 1,3%).

Очікуване значення досягнуто тільки за одним показником — відношення активів страхових організацій до ВВП (2,8%). Ще по одному показнику (розмір страхових премій за договорами страхування до ВВП) фактичне значення не досягнуто, але наближене до очікуваного – 1,4% ВВП проти 1,5%.

Негативний вплив на промисловий сектор, економічне зростання та доходи простих громадян

Попри те, що рівень, встановлений чиновниками, економіці країни-агресора вдалося подолати, говорити про зростання в країні не доводиться: для економіки, що розвивається цифра менше ніж 2% означає нуль, категорично зазначає начальник управління аналітики Промсвязьбанка.

За рік країна-агресор більш ніж удвічі відстала від світового зростання, який Світовий банк оцінює у 2,9%, і у 2,5 раза — від країн, що розвиваються — економіки цих країн додали 3,5%. Російський результат виявився нижчим навіть, ніж у великих державах Заходу, які виросли на 1,6%.

Нагадаємо, МВФ указує на закономірність низького росту розвинених економік.

Початок року віщувало ще більш сумні підсумки: на тлі шоку ПДВ в першому кварталі ВВП зростав всього на 0,5%, а в другому — на 0,9%. Влітку істотно погіршилися індекси ділової активності в промисловості: PMI (Purchasing Managers Index) переробного сектору промисловості впав нижче 50 пунктів і до кінця року залишився в зоні рецесії (47,5 пунктів).

Опитування бізнесу указали на проблеми скорочення експортних замовлень і рекордне з 2008 року падіння виробництва. Одночасно почав скорочуватися вантажообіг транспорту (- 0,9% за рік), а в грудні 2019 року падіння навантаження на мережі РЖД наблизилося до рекордів кризи 2015 роки (-2%).

Але на даних Росстату цей провал ніяк не позначився: промисловість додала 2,9% в третьому кварталі, 1,7% – в четвертому і вийшла на 2,4% зростання за підсумками року. Історично PMI та промислова статистика рухалися синхронно, наразі ми маємо «колосальну розбіжність», яка указує на сумнівність офіційних даних, зазначає директор аналітичного департаменту «Локо-Інвест».

Попри анонсовані нацпроєкти за 25 трильйонів рублів ($403 млрд), ніякого стрибка інвестицій не відбулося, констатує головний економіст Альфа-банку. Зростання в будівництві сповільнилося в 10 разів — з 6,3% до 0,6%, імпорт інвестиційних товарів — машин і устаткування — просів на 1,5% (за січень-листопад).

Єдиним драйвером економічного зростання залишився споживчий попит, який, попри нарощування споживчого банківського кредитування, продовжує слабшати,  вказує експерт Альфа-банку. За рік росіяни взяли в банках ще 2,75 трильйона рублів кредитів ($44 млрд) побивши історичний рекорд закредитованості. Попри всі заходи Центробанку РФ, боргове навантаження населення продовжує зростати двозначними темпами: 22% – у 2018 році та 18% – у 2019 році.

Це не дивно: реальні наявні доходи людей залишаються на рівнях 2013 року, вказує експерт. За 2019 рік вони зросли лише на 0,8%, роком раніше — на 0,1%. Кризовий обвал, який Росстат спочатку оцінював в 10%, а потім «підрихтував» до 8,3%, був компенсований лише на одну десяту.

Але навіть попри  ударні темпи споживчого кредитування, зростання обороту роздрібної торгівлі сповільнилося з 2,8% до 1,6%, а попит на платні послуги й зовсім почав скорочуватися (-0,9% на грудень).

Зарплати зросли лише на 2,5% в реальному вираженні та, згідно Росстату, повернулися на докризові рівні. Однак якщо перерахувати фонд оплати праці в долари (540 млрд доларів на рік), то купівельна спроможність споживачів відкотилася у 2007 рік, говорить економіст Райффайзенбанку.

Рівень бідності продовжив зростати, попри зниження прожиткового мінімуму майже на 600 рублів: до кінця третього кварталу 13,1% населення знаходилося за офіційною межею бідності.

На відміну від держави, споживачі залишилися в режимі затягнутих поясів, попри збільшення збори до бюджетів усіх рівнів.

Нагадаємо, за рік надходження до федеральної скарбниці країни-агресора зросли на 733 млрд рублів, або 3,7%, причому виключно коштом несировинних секторів економіки (+ 17%, або 1,8 трлн рублів). Накопичивши 2 трильйони рублів профіциту ($32,2 млрд), Мінфін в повному обсязі направив ці гроші на скупку іноземної валюти для Фонду національного добробуту.

За планом уряду, економічне зростання має прискоритися до 2,1%, а з 2021 року виходити планку 3-3,1%, утримуючи її аж до 2024-го.

Але, в реальності радикальне поліпшення ситуації в економіці навряд чи станеться, наголошують експерти.  Бюджет, який витягує ресурси з економіки, є ключовим гальмом економічного зростання.

Та попри колосальні нерозв’язані проблеми економічного розвитку, консерватизм бюджетної політики виник як захисна реакція влади на погіршення відносин із Заходом, і цей підхід культивується президентом, а відтак зміни малоймовірні, наголошують експерти.

 

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!