Мобільні гаманці - королі медіа-простору
Останні пару тижнів я багато пишу про використання мобільних платежів - все-таки впливає дослідження компанії Juniper Research, на яке я посилаюся в останніх записах. Ми бачимо зростання використання мобільних гаманців Apple Pay і Google Pay в Україні. З мобільних пристроїв здійснюють платежі на користь різних товарів і послуг - якщо в точках продажу є технічна можливість прийняти NFC-платіж (прикласти не карту, а смартфон). Супермаркети, магазини одягу, побутової техніки, бутикові галереї - смартфон все більше переходить в ранг платіжних інструментів, особливо серед найбільш активної аудиторії - молодих людей 20-35 років, які слідкують за трендами і максимально сучасні. Вони не випускають з рук свою нову модель смартфона, а діставати звичайний гаманець просто немає необхідності. Для таких користувачів аргумент «навіщо платити готівкою, якщо є карта?» вже давно не є актуальним. Вони вже давно платять карткою. Саме тому Apple Pay і Google Pay і здобули популярність.
Але що робити людям, які використовують банківський рахунок більш традиційно - в якості точки отримання зарплати і подальшого її зняття в банкоматі? Або ж тим, хто не довіряє картковими операціями через ризики фішингу та ін? Раніше я вже писала, що саме fintech-бізнес будує місток довіри і якісного сервісу між такими людьми і банками за допомогою своїх сервісів. У транзакційному бізнесі цей процес називається «фінансова інклюзія».
Один з її інструментів - мобільні гаманці з електронними грошима - на кшталт заборонених WebMoney або українських GlobalMoney. Вони дають необхідну альтернативу картковим платежах без необхідності ділитися з сервісом даними паспорта, ВД-коду та ін. Стандартна практика для ринків, що розвиваються - а український платіжний ринок, попри численні успіхи в електронній комерції, все ж залишається таким, розвивається.
Існування електронних гаманців важливо не тільки з точки зору самого факту наявності платіжної альтернативи, але і як метод, який долучає до процесу онлайн-платежів нових клієнтів, а не просто відбирає існуючих у конкурентів.
QR- і NFC-платежі - драйвери зростання кількості платежів і середнього чека
Класний приклад такого - мобільний гаманець M-PESA. Пам'ятайте, я розповідала про нього кілька місяців тому? Проект з'явився в Кенії не просто як альтернатива дуже малій кількості банківських відділень країни, а як рятувальний круг для населення, що не має доступу до фінансових послуг. Він використовує баланс мобільного в якості платіжного балансу - як при оплаті в інтернеті, так і в NFC-терміналах. На даний момент в ньому вже зареєстровано більше 100 000 мерчантів, а до 2023 року оборот по транзакціях з оплатою на Близькому Сході і в Африці перевищить $16 млрд. на рік
Інший кейс - оплата за допомогою QR-коду, яку запустила Mastercard і вже активно впроваджує в Україні, в основному на оплату громадського транспорту в регіонах. У партнерів нашої компанії LeoGaming амбітна мета - до кінця 2020 рік підключити 40 мільйонів мерчантів по всьому світу. Головна очевидна перевага QR-платежів - швидкість. Не треба забивати адреса сайту або заходити в додаток. Не треба вводити SMS-коди підтвердження. «Швидко та якісно» буває, хто б міг подумати.
Мобільні гаманці обох типів створюють умови, при яких cashless-платежі стають доступними для набагато більш широкої аудиторії: у випадку з картковими гаманцями це просто зручність, а електронні гроші також забезпечують альтернативу для «небанківських» користувачів і важливу для багатьох анонімність. Завдання ж fintech-компаній - реалізовувати ці можливості в конкретних сервісах. Нульові комісії, бонуси, кешбек, унікальні пропозиції - все це хоч і було, але треба ще. Тому що люди чекають на це.
