Місцеві депутати, які експлуатують непрозорість міського управління - одна з найбільших, на мою думку, проблем місцевого самоврядування та розвитку житлового середовища в Україні. Непрозорість формування і реалізації міських бюджетних програм, і взагалі закритість та недружелюбність місцевих органів влади і комунальних підприємств вони перетворюють в "гречкосійство". Можна просто моніторити плани міських програм та КП, і перетворювати ті і так неякісні та обмежені роботи, що виконуються за кошти платніків податків, на свої електоральні бали.
Громадяни України були історично відділені від міського управління, навіть від адекватного інформування про нього. "Так вони навіть зараз, після 27 років незалежності в більшості не цікавляться цим", скажете ви. Так, ви праві. Але уявіть ситуацію, що у вас немає інтернету, немає смартфону, і ви не вмієте користуватись компьютером навіть десь в бібліотеці, але кожен день дивитесь телевізор, бо немає інших форм дозвілля. Уявили? Так досі живе значна частина виборців в Києві і загалом по українських містах. А вони, на відміну від інтернетизованих громадян, регулярно ходять на вибори, їх до цього ретельно готують, за бюджетні кошти, до речі.
Але ж це основа місцевого самовряування і представницької демократії, скажете ви. Так, місцеві політики мають працювати на свою популярність, щоб продвожувати піклуватися про своїх виборців. Тільки от виборці мають розуміти, що вони вже все на світ оплатили податками, і знати, що їм намагаються впарити, як чергову "гречку" від доброго депутата. Для цього прозорість міського управління має означати, що всі мешканці, до самого останнього бідного пенсіонера без інтернету, мають знати, що, де і як буде робитися за бюджетні кошти. І звісно мати можливість участі в прийнятті рішень, комфортно і доступно організованної для них. І не просто мати можливість, а бути зобов'язаними брати таку участь.
А до тих пір наше місцеве самоврядування радше працює на шалене марнотратство невігласів із КП, непрозорий і нерівномірний територіальний розподіл бюджетів, та на прибуток ремісників, що виготовляють іменні таблички для депутатів-жаботюків. А через це - на дикий патерналізм, який руйнує самі основи сучасного демократичного суспільства.
Матеріал опубліковано з дозволу автора. Посилання на пост в Facebook.
