Торгова війна між США і Китаєм вступила в нову небезпечну фазу, пише Bloomberg. На тлі погіршення торговельних відносин між країнами, зростають тарифи й все більше з’являється тригерів для їх динаміки.
Швидке розв'язання проблеми все ще можливе, оскільки президенти Дональд Трамп і Сі Цзіньпін повинні зустрітися в червні на саміті G-20.
На основі проведеного розрахунку макроекономічного прогнозування, економісти Bloomberg Ден Хенсон і Том Орлик обґрунтували ключові сценарії розвитку подій. Головний висновок: якщо тарифи розширяться, щоб охопити всю торгівлю США і Китаю, у відповідь відбудеться падіння ринків, а втрати глобального ВВП сягнуть 600 мільярдів доларів у 2021 році — році пікового впливу.
Нагадаємо, за попередніми прогнозами, в результаті торгового конфлікту між США, ЄС і КНР світова економіка втратить понад 400 млрд доларів, як стверджували експерти Міжнародного валютного фонду.
Події набули апогею з 10 травня, коли США підняли тарифні ставки до 25% на китайські товари. Штати збільшили розмір зборів з 10% до 25% на 250 мільярдів доларів китайського експорту, на що КНР пообіцяли відреагувати контрзаходами. Відплата була швидкою: Китай відповів запроваджуючи максимальні мита: 25% - на 2,5 тисячі найменувань продукції, що ввозиться з США, як повідомляє Reuters з посиланням на Мінфін КНР, а ще близько 1,1 тисячі найменувань товарів обкладатиметься 20% митом, ще на тисячу діятиме ставка в розмірі – 10%.
Наразі у своїх прогнозах щодо розвитку подій торговельного протистояння США з Китаєм, експерти міжнародних аналітичних видань все більше сходяться в висновках, що президент Дональд Трамп відкриває новий фронт, а війна все набуває ознак затяжного характеру.
Моделювання Bloomberg Economics сценарію розвитку подій без торговельної війни на дворічну перспективу передбачає, що через два роки обсяг виробництва в Китаї та США впаде на 0,5% і 0,2% відповідно. Глобальний обсяг виробництва також знизиться (рисунок 1).
Рисунок 1 - Поточні рівні тарифів (вплив на квартальний ВВП у %)
Джерело: Bloomberg
А якщо тарифи таки зростатимуть? - ставлять собі питання економісти Bloomberg. Адже, США погрожують 25% тарифами на весь китайський імпорт, якщо не вдасться досягти швидкої угоди. На такий крок напевно дадуть відповідь. «Якщо ви хочете поговорити, двері відкриті; якщо ви хочете битися, ми будемо битися до кінця», - сказав китайський телеведучий, намагаючись показати настрій у Пекіні.
«США не варто недооцінювати здатність Китаю вести торговельну війну» цитує Reuters статтю в People’s Daily «Женьмінь жибао». Нагадаємо, минулого тижня, у середу People’s Daily, а також більшість китайських державних засобів інформації, опублікували матеріали щодо можливих обмежень на постачання в США рідкоземельних металів.
People’s Daily підкреслює «незручну» залежність США від китайських постачань і додає: «Чи стануть рідкоземельні метали зброєю протидії для удару у відповідь Китаю проти тиску, що чиниться США без будь-якої причини? Відповідь: так, це не секрет. І не кажіть, що ми вас не попереджали!».
Телеканал CCTVО, який є офіційним рупором влади Китаю, також повідомив про плани обмежити експорту РЗМ.
«Якщо хтось хоче використовувати продукти, вироблені з використанням РЗМ, щоб обмежити розвиток Китаю, то громадяни піднебесної навряд чи зрадіють цьому», – зазначив представник Державного комітету з реформ та розвитку КНР (NDRC).
З урахуванням 25% тарифів на всю двосторонню торгівлю модель показує зниження випуску на 0,8%, 0,5% і 0,5% для Китаю, США та світу в середині 2021 року.
Рисунок 2 - Підвищення тарифів до 25% на всю двосторонню торгівлю (вплив на квартальний ВВП у %)
Джерело: Bloomberg
Фінансові ринки коливаються вже із кожним новим заголовком про торговельну війну, зокрема, спостерігався потік різких щоденних коливань на фондовому ринку Китаю.
Нагадаємо, наслідки торговельної війни у минулому році були вкрай негативними для фондових ринків світу. Зокрема, протягом 2018 року китайські компанії втратили близько 2,4 трильйона доларів, також збитків зазнавали американські компанії Apple, Ford та інші. Крім цього, у Китаї зафіксували найнижчий рівень економічного зростання за останні 28 років.
Попри це, акції в Китаю та США ростуть у річному виразі, що указує на оптимізм інвесторів, які продовжують робити ставку на укладення торговельної угоди. А якщо вони помиляються, й такі важковаговики як Apple отримують нові тарифи — це обумовить ймовірність різкої ринкової корекції в найближчому майбутньому.
Жахливий сценарій Гансона та Орлика додає 10% падіння ринку акцій до загальних 25% в результаті підняття тарифів. У цьому випадку ВВП Китаю, США та світу буде на 0,9%, 0,7% і 0,6% нижче в середині 2021 року, стверджують економісти Bloomberg. У відповідній ситуації, посилюючи вплив, падіння ринку цінних паперів буде діяти як додатковий гальмівний фактор для споживання та інвестицій.
Рисунок 3 - Підвищення тарифів плюс шок на ринку акцій (вплив на квартальний ВВП у %)
Джерело: Bloomberg
Наслідки будь-якого з цих сценаріїв будуть мати відлуння далеко за межами США та Китаю — двох найбільших економік світу. Економіст Bloomberg Маєва Казін використала унікальний набір даних Організації економічного співробітництва і розвитку, щоб з'ясувати, яка із країн є найбільш вразливою.
Ескалація торговельної війни впливатиме на валютні ринки за декількома каналами: зміна торгових потоків, а також очікування та монетарна політика. Економіст Bloomberg Девід Пауелл об'єднав дані ступеня впливу торговельної війни на країну зі внутрішніми розрахунками переоцінки та недооцінки іноземної валюти, щоб показати, які валюти стають найбільш вразливі.
З огляду на велику імовірністю, що Китай є потенційним переможеним в торговельній війні, за оцінкою по моделі Пауелла, найбільш виділяється юань, а також тайський бат і канадський долар.
Зазначимо, у розпалі торговельного протекціонізму виклики для України лише зростають. Йдеться про основні позиції митних обмежень. Міністерство економічного розвитку та торгівлі повідомило, що до США минулого року українські металурги експортували продукції — плоского та сортового прокату, труб, напівфабрикатів зі сталі — на $175,6 млн. Саме ці товари й підпадають під дію нових мит.
За даними Держкомстату, у загальному обсязі експорту товарів з України у 2018 році частка чорних металів, зернових, машин та обладнання становила – 46,1%.
Найвагомішою серед експортних товарних позицій у 2018 році були чорні метали – 21% від загального обсягу, або $9,9 млрд (на 14,7% більше, ніж у 2017 році). На другому місці – зернові культури: 15,3% загальноукраїнського експорту у 2018 році, або $7,2 млрд (на 11,4% більше, ніж у 2017 році). Машини, обладнання та механізми займають третю сходинку: 9,8% у структурі вітчизняного експорту за минулий рік, або $ 4,7 млрд (на 8,9% більше, ніж у 2017 році).
Звісно, йдеться про незначний обсяг для української металургії – майже 1% від загального. Проте зміна кон’юнктури американського ринку спричиняє глобальне зростання конкуренції на інших ринках.
Внаслідок запровадження нових мит на сталь може скластися ситуація, коли українські підприємства постачатимуть американській сталеливарній галузі вкрай необхідну сировину, але не зможуть продавати в США продукцію з більшою доданою вартістю — прокат.
Головна небезпека для України полягає в тому, що через збільшення конкуренції вона може втратити позиції на інших ринках. Такими ринками є ринки ЄС та Туреччини, на які України експортує майже половину металургійної продукції. І у світлі розвитку подій, це є суттєвою загрозою. Якщо американський ринок для експортерів в США буде закрито, вони почнуть більше захищати свій внутрішній ринок, переорієнтовуючи потоки на інші, зокрема, на Близький Схід та Африку, що істотно погіршить конкурентне середовище для українських металургів.
