$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +18° Варшава +7° Вашингтон
Bloomberg про агресора: наразі токсично бути росіянином, особливо з великими грошима

Bloomberg про агресора: наразі токсично бути росіянином, особливо з великими грошима

21 Лютого 2019 12:33

Санкції адміністрації Трампа відчутно  вплинули на можливості розміщення російських капіталів на заході. За три місяці санкцій було ініційовано низку розслідувань щодо відмивання грошей та суттєво перекрито потоки російських капіталів до офшорів.

Після посилення режиму санкції у квітні, який супроводжувався масовими перевірками рахунків росіян на Кіпрі, а також ліквідацією прибалтійської «пральні» з відмивання російських грошей, заможні росіяни зіштовхнулися з проблемою виведення капіталів з РФ. Це також спровокувало ланцюгову реакцію ринку на поступальні регуляторні дії у відношенні суб’єктів безпосередньо причетних  до операцій з відмивання грошей, та тих, хто опосередковано долучався до схемних операцій.

Наразі, стало відомо, що акції Swedbank - одного з найбільших банків Швеції, обвалилися на біржі Стокгольма в середу на тлі повідомлень про причетність банку до сумнівних транзакціях естонського підрозділу Danske Bank. Як зазначали, банк було викрито в перекачуванні до офшорів більше 150 млрд доларів за участю 15 тисяч нерезидентів, які обслуговувала в основному російський ринок.

Банк Swedbank, який надає послуги  понад 7 млн ​​осіб в Скандинавії, за кілька годин торгів втратив в капіталізації  на 12,3%, або 28,7 млрд крон  після того, як телеканал із посиланням на дані про операції банку повідомив, що банк підозрюється в причетності до відмивання понад 40 млрд крон (близько 4 млрд доларів США) протягом 8 років. В повідомленні SVT також зробив припущення, що операції з легалізації незаконних капіталів, ймовірно, мають зв'язок зі скандалом Danske bank A/S.

Як повідомляється, гроші були відмиті через філії Swedbank і Danske в країнах Балтії, зокрема, в Естонії за період 2007-2015 рр.  В повідомленні зазначається, що клієнтами Swedbank було здійснено транзакції на суму близько 300 млн крон (більше 32,2 млн доларів) на рахунку 40 компаній з співпадаючими адресами.  Банки здійснювали перекази на  поштові фірми з юридичними адресами в Великобританії, а також на компанії, які не ведуть будь-якої діяльності та на мають контактних даних. Також було виявлено тисячі відкритих рахунків в країнах Балтії, зареєстрованих в Белізі і на Британських Віргінських островах, які часто називають «офшорним раєм».

На тлі скандалів з відмиванням грошей та посиленого контролю в умовах санкцій, переважна більшість популярних у росіян офшорних юрисдикцій перестали приймати російські гроші, а ключові зони і зовсім зафіксували відтік коштів, що випливає по прямих інвестиціях з країни за кордон з щоквартальних даних ЦБ РФ.

Найбільші проблеми виникли на Кіпрі –  офшорною «скарбницею» російського бізнесу. За другий квартал 2018 року росіяни вивели з Кіпру рекордну за 4 роки суму - 13 млрд доларів.

Відтік почався після того, як на Кіпр приїхала делегація підрозділу, відповідального за координацію і практичне застосування санкцій - Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC).

Відтоді банки почали вимагати у росіян документи щодо підтвердження джерела доходу, лист від роботодавця, підтвердження сплачених податків за останні два роки, виписку про стан банківського рахунку за останній рік, документи на нерухомість, а також документи, що підтверджують право власності на бізнес з описом суті самого бізнесу. До зустрічі ЦБ Кіпру з представниками Управління з контролю, таких документів для роботи з Кіпріотськими банками не вимагалося.

В результаті посилення банками процедур комплаєнсу обсяг прямих інвестицій росіян на Кіпрі скоротився з 179 до 166 млрд доларів. Втім, він як і раніше становить суттєві 10% російського ВВП.

В той же час, більше 10% виведених грошей довелося повернути з Віргінських островів: на кінець першого кварталу росіяни зберігали там 43,5 млрд доларів, а до кінця другого сума зменшилася на 5,2 млрд - залишилося  38,3 млрд.

Щодо інших офшорних юрисдикцій, як зазначено в даних ЦБ РФ, прямі інвестиції в Австрію скоротилися з 31,3 до 29,7 млрд доларів, в Нідерланди - з 49,5 до 48,3 млрд доларів, до Швейцарії - з 18,7 до 17,5 млрд доларів. Відтік припинено на Бермуди, острів Джерсі, в Монако і Латвію, яка значний час була ключовим перевалочним пунктом щодо виведення капіталу з РФ в країни ЄС.

З великих офшорних юрисдикцій приплив російських грошей зафіксували лише Багами - туди за квартал було виведено близько 600 млн доларів.

Переорієнтація на  схід, а саме спроба розміщення в Гонконзі була безуспішною: у першому кварталі росіяни вивели  близько 1 млрд доларів, збільшивши свої інвестиції майже в 6 разів. Однак у другому кварталі - їх обсяг впав з 1,337 млрд до 269 млн.

Як зазначає видання Bloomberg «..стало токсично бути росіянином, особливо росіянином з великими грошима».

Для України проблема тіньової діяльності, її зародження та поширення тіньових процесів полягає в  спотворенні механізмів дії законів та інструментів ринку, що призводить до неефективності механізмів розподілу та стимулювання економіки, стримуючи економічний розвиток країни. Тому зусилля  Уряду країни мають, у першу чергу, концентруватися на запровадженні заходів, спрямованих на мінімізацію впливу системних факторів тінізації економіки. Першим фактором є високий рівень корупції. За даними рейтингу «Індекс сприйняття корупції 2017» за рівнем корупції Україна посідає 130 місце із 180 країн. Другий фактор - низька ефективність функціонування органів судової системи. Рівень незалежності судової влади та рівень ефективності правової системи в арбітражному врегулюванні оцінюються міжнародними експертами низько (відповідно на 117 і 103 місцях у рейтингу ГІК 2018). Третім фактором є недостатній захист прав на рухому та нерухому власність, включаючи права на фінансові активи. За даними рейтингу ГІК 2018 Україна знаходиться на 129 місці за рівнем захисту прав власності та на 114 місці за рівнем захисту прав інтелектуальної власності. І четвертим чинником тінізації є  непередбачуваність змін у податковому законодавстві, що спричиняє збільшення кількості помилок економічних суб’єктів при нарахуванні та сплаті податків і зборів.

Проблема тінізації та офшорів, це не лише проблема деструктивних дій виконавчої влади, а й питання належного контролю щодо  виявлення кінцевого бенефіціара та встановлення бенефіціарної власності. Такий аспект регулювання  є проблемним та актуальним, як для України, так і для світу в цілому.

Значна кількість українських компаній мають розгалужену структуру власності із застосуванням юрисдикцій інших країн. Як правило, компанії нерезиденти – засновники українських компаній мають номінальних власників і директорів. В цій ситуації досить складно ідентифікувати кінцевого бенефіціарного власника.

Варто зазначити, що законодавство України регламентує кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво за статтею 205 «Фіктивне підприємництво» КК України. А також,  передбачено кримінальну відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців за статтею 2051 «Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців» КК України.

Наразі в Україні запроваджується в дію низка європейських стандартів, які спрямовані одночасно і на полегшення життя бізнесу, і на боротьбу з «сірим» капіталом в офшорах. Для цього нещодавно була підписана Багатостороння конвенція MLI (Multilateral Instrument). Відповідна угода дозволяє країні одночасно вносити зміни в усі або деякі діючі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Підписана конвенція при цьому є частиною Плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting) з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.

Нагадаємо, що згідно даних Державної служби фінансового моніторингу України, органами прокуратури протягом 2015 – 6 місяців 2018 років обліковано 3 546 кримінальних правопорушень про злочини, передбачені ст. ст. 205, 2051 КК України, та направлено до суду 853 справ.