Осіння сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи завершилася 4 жовтня. Вперше з 1996 року делегація України не брала участі у її засіданнях. Що стало відповіддю на червневе повернення Росії до складу ПАРЄ без будь-яких обмежень за антиукраїнську військову агресію.
За словами народних депутатів, Київ не відмовляється від роботи у цій європейській інституції. Однак не має наміру миритися з кричущим порушенням стандартів і принципів Ради Європи, так само як і з ігноруванням національних інтересів України.
Демарш Макрону у відповідь на «ляпас» Києву
Рішення бойкотувати осінню сесію ПАРЄ Україна прийняла у вересні, напередодні візиту до Страсбургу, де проходять її засідання. Глава Комітету Ради з питань зовнішньої політики Богдан Яременко пояснив, що після виборів у парламент сформувати делегацію було необхідно. Так як Україна має намір продовжувати роботу в ПАРЄ.
Звернути увагу на той факт, що європейська інституція переживає кризу через порушення власних цінностей і принципів, а також відстояти інтереси України як повноправного члена Ради Європи Київ вирішив демаршем.
[blockquote_with_author name="Богдан Яременко," position="глава Комітету Ради з питань зовнішньої політики " ]«Ситуація в ПАРЄ - це не про Україну. Це про Раду Європи, його принципи і стандарти»[/blockquote_with_author]
Коли влітку делегації Франції та Німеччини проголосували за зміну правил в ПАРЄ, це повернуло повноваження російської делегації без якого-небудь збитку або обмежень щодо неї.
«Для України це ляпас. Нас проігнорували. Проігнорували масу рішень і рекомендацій, що стосуються делегації РФ та її поведінки в Україні – військової агресії, окупації наших територій, порушень прав людини»
глава Комітету Ради з питань зовнішньої політики Народний депутат вважає, що всупереч офіційній позиції Франції та Німеччини, порушення прав людини є систематичною політикою РФ, оскільки це дозволяє тримати людей в рамках, вигідних уряду для контролю загальної складної ситуації в Росії.
«Фактично, проігнорували територіальну цілісність і суверенітет України. Оскільки всі резолюції так чи інакше були прив'язані до нападу на нашу країну та окупацію частини територій»
глава Комітету Ради з питань зовнішньої політики Демарш – єдино правильна стратегія, підсумовує Яременко. Ця позиція була прийнята після консультацій з експертами, зазначив глава комітету.
«Ми прийняли рішення про демарш. Ми хочемо працювати в Раді Європи, для нас важливі її рішення і принципи, якщо вони є. Ми хочемо розібратися, є вони чи їх немає. Тому ми створили делегацію, але вирішили не акредитувати її»
глава Комітету Ради з питань зовнішньої політики Голова української делегації в ПАРЄ і народний депутат від «Слуги народу» Єлизавета Ясько уточнює, що демарш Києва спрямований в першу чергу до Франції, яка зараз головує в Раді Європи, і до тих делегацій, хто голосував за зраду власних принципів влітку:
«Наша відсутність – це і є демарш. Нам потрібно в першу чергу перед французькою стороною (та й перед усіма тими, хто голосував за повернення Росії до ПАРЄ) заявити: необхідно щось змінювати або ми продовжимо саботувати роботу асамблеї. Необхідно сказати, що зараз роль і престиж цієї організації падають. Як це виглядає? Для початку нам потрібно домовитися про зустрічі. В якому форматі проходитимуть ці переговори – вирішимо пізніше»
глава української делегації в ПАРЄВідомо, що Київ направляв офіційні звернення до президента Франції Еммануеля Макрона. Мета звернень – отримати зрозумілу відповідь на те, що саме було зроблено на захист прав людини в Росії – як офіційної версії повернення російської делегації до Ради Європи.
Макрон про РФ, зустріч з Сенцовим та анонси нормандського саміту
Посил Еммануеля Макрона до РФ під час виступу з трибуни ПАРЄ був нагадуванням про зобов'язання на адресу Кремля:
«Ми не наївні, ми не задоволені, і ми знаємо, що Росія своїми діями в Україні перейшла червону лінію»
президент ФранціїРазом з тим, Франція підтримує повернення РФ до Ради Європи, так як це дає право росіянам звертатися до Європейського Суду з прав людини.
До слова, обговорення на сесії ПАРЄ порушень прав опозиції під час антиурядових протестів у Москві влітку, члени Держдуми РФ назвали втручанням у внутрішні справи країни. Що стосується самої Парламентської Асамблеї, це питання розглядалося 3 жовтня, однак резолюцій по ньому прийнято не було.
На зустрічі з Олегом Сенцовим, що відбулася в кулуарах осінньої сесії, Макрон підкреслив важливість діалогу з Кремлем. Французький президент вважає, що звільнення кримчанина Сенцова та інших політв'язнів стало можливим завдяки розмові з агресором.
Також Макрон заявив про плани у найближчі тижні провести Нормандську зустріч для того, щоб просунутися по Донбасу:
«У найближчі тижні ми проведемо зустріч у Нормандському форматі на рівні глав держав та урядів. І я хотів би, щоб ми перейшли до нового етапу. Важливий етап був пройдений після наших переговорів цього літа – обмін полоненими. Зараз ми повинні просунутися у застосуванні так званої формули Штайнмайєра і виконанні Мінських домовленостей по лінії розмежування, по Донбасу, по Криму та щодо інших питань»
президент ФранціїСенцов Європі: «не забувайте про наших полонених»
Олег Сенцов прибув на сесію ПАРЄ за сприяння німецького депутата Франка Швабе, активного прихильника повернення Росії до Ради Європи. За словами європейця, ця інституція не вирішує суперечки за територію, але займається захистом прав людини:
«Ця організація не вирішує територіальні суперечки. Якщо Радбез ООН не може повернути Україні частину території, то як Рада Європи може це зробити? Але я вірю, що ми на щось здатні. Що треба їхати в регіони, показувати, що там відбувається, тільки так ми можемо поліпшити захист прав людини»
Після зустрічі з Макроном, Олег Сенцов зробив коротку заяву в мережі:
«Запитав чи розуміє Макрон справжні цілі Путіна і довіряє йому. Відповіді мене задовольнили. Він запитав про в'язницю, але я не став про це говорити – тепер є речі і важливіші. Замість цього я розповів про своє бачення ситуації і конкретніше про 227 наших полонених на Донбасі і 86 в Росії. Більшість з останніх кримські татари, які страждають за свої політичні та релігійні переконання, яких окупанти намагаються представити у вигляді ісламських терористів. Президент мене почув. Щоб інформація закріпилася краще, подарував свій тюремний пластиковий кухоль з наклеєним прізвищем. Сказав при цьому: «Можете її поставити на полицю, а можете викинути у відро для сміття – це не важливо. Важливіше, щоб ви не забували про наших полонених»
український кінорежисер, політичний в´язень Кремля з 2014 по вересень 2019 ррГострі теми для України в ПАРЄ
Як розповів Богдан Яременко, в Раді Європи вирішується ряд принципових для України питань. Перше – це доповідь по ситуації із правами кримських татар:
«У цій доповіді абсолютно недоречно порівняння прав людини в Криму до і після окупації. Позиція росіян: проблеми існували і до анексії. Це ж спосіб розмивання наших прав представляти наше населення у міжнародних інституціях ... Ми подивимося, наскільки будуть враховані зауваження попередньої делегації, з якими ми згодні, щодо доповіді про становище кримських татар на окупованому півострові. Ми подивимося на реакцію французького головування на наше прохання, спільне з іншими країнами, про зустріч для обговорення ситуації в ПАРЄ»
глава Комітету Ради з питань зовнішньої політики Ще одне принципове питання – це визнання або невизнання повноважень делегатів від РФ, обраних в Криму, чим займається Венеціанська Комісія. Європейці схиляються до другого варіанту, так як Росія порушила міжнародне право, анексувавши територію іншої суверенної держави.
Рішення по темі кримських делегатів очікується в січні. Від цього буде залежати подальша стратегія поведінки України в Раді Європи в цілому, зазначив Яременко.
Чого добилася Україна, бойкотуючи ПАРЄ
Українська делегація вважає, що рішення бойкотувати осінню сесію принесло свої плоди. Перше, це увага до кризи в ПАРЄ. Це донесення до делегатів необхідності реформи цієї інституції. Зокрема, як реагувати на політику країн, які відкрито порушують або ігнорують стандарти Ради Європи.
Друге - це підтримка навколо України з боку Прибалтики, Польщі та Грузії. З цими делегаціями Київ веде консультації щодо подальших дій через повернення Росії.
За інформацією Європейської правди, керівні представники Парламентської Асамблеї планують візит до Києва, щоб «знизити напругу у відносинах з Україною»:
***
Головну мету, до якої рухається Україна в результаті своєї позиції, доцільно сформулювати словами прихильника демаршу Богдана Яременка. Чи готова Рада Європи захищати інтереси лише тієї країни, яка багато платить до бюджету ПАРЄ, або також держави, яка платить менше, але є таким же повноправним членом цієї організації?
