Більшість мікропластику з'являється в Північному Льодовитому океані через прання одягу — дослідження

Канадські науковці з Асоціації збереження океану виявили, що більшість мікропластику в Північному Льодовитому океані з'явилася не через сміття, а через прання одягу.

Відповідне дослідження опублікували в Nature Communications.

Науковці у 2016 році зібрали зразки води на 71 ділянці у європейській та північноамериканській частині Арктики, а також на Північному полюсі. Зразки брали на глибинах від трьох до восьми метрів, а також на глибині 1 015 метрів з моря Бофорта (на північ від Аляски та Канади).

Вони встановили, що в середньому на один кубічний метр океанічної води припадає 40 частинок мікропластику, з них 92,3% — мікропластикові волокна, зокрема 73,3% — поліестер.

Крім того, вчені помітили, що у східній частині Арктики майже втричі більше мікропластикових волокон, ніж на заході. Вони припускають, що волокна «подорожують» дуже далеко від місця, звідки вони потрапили в океан. Наприклад, волокна з Нью-Йорка не залишаються у водах Нью-Йорка, а рухаються далі на схід Північного Льодовитого океану.

Звідки ж з'являються ці волокна? На думку вчених — через домашнє прання одягу. За їхніми підрахунками, лише один предмет одягу може виділяти мільйони мікропластикових волокон. У середньому одна сім'я у Канаді та США за рік створюэ 533 мільйона волокон (або 878 тонн волокон) внаслідок прання, згодом ці частинки через стічні канали потрапляють в океан.

Аби зменшити кількість волокон в океані, вчені пропонують вдосконалити роботу стічних каналів, щоб вони могли попередньо очищати використану воду перед тим, як та потрапить в океан. Також науковці продовжать своє дослідження: вони планують збирати зразки води на інших ділянках та відстежувати рух мікропластику.

Що таке мікропластик?

Це частинки розміром менше ніж п'ять міліметрів, які є результатом деградації пластикових предметів у навколишньому середовищі. Частинки мікропластику можуть потрапити з довкілля до живих організмів.

Мікропластик вже знаходили в арктичних льодах, водопровідній воді, пилу, кухонній солі, меді та пиві, людській плаценті, фекаліях людей і тюленів.

Науковці поки не можуть дати остаточної відповіді, як мікропластик впливає на наш організм. Він може потрапити туди в різні способи — від пакетованого чаю до пляшечок для дитячого годування. Однак точно відомо, що мікропластик містить речовини, які можуть негативно впливати на ендокринну систему людини.

Читайте також:

Компанії The Coca-Cola Company, Roshen  та PepsiCo  найбільше засмітили Україну пластиковими відходами у 2020 році.

Екологічний комітет Верховної Ради схвалив та рекомендує парламенту проголосувати закон, який остаточно забороняє обіг пластикових пакетів. На порушників чекають великі штрафи.

Нагадаємо, за законопроект Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України у першому читанні проголосували 365 народних депутатів. Якщо документ ухвалять у другому читанні, з 1 січня 2021 року в Україні заборонять рвані тонкі пластикові пакети товщиною до 50 мікрон та запровадять штрафи за їх розповсюдження.