Більшість українців залишиться без пенсій: що не так із пенсійною системою в Україні
Грошей на всіх не вистачає, тому 60% українців залишаться без пенсій. Таким є результати звіту «Майбутнє пенсійної системи України: адекватність, охоплення і стійкість» на сайті Міжнародної організації праці.
Наразі лише 36% українців від 15 до 64 років платять внески в державну пенсійну систему, витікає з релізу дослідження. Відтак у зв’язку з відсутністю справжньої пенсійної реформи через 30 років 60% літніх українців не матимуть державних пенсій.
Ми вирішили висвітлити чи здатні проточні проблеми загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування вплинути на пенсійне забезпечення в Україні.
Фактори вразливості системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Недотримання ключових засад системи загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування в Україні фактично перетворює її на просту розподільчу систему виплат та допомог, створюючи високі ризики її неспроможності.
Про це свідчать результати аналізу системи загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування та соціального захисту населення, який проведено аналітиками Рахункової палати, йдеться на сайті відомства.
Упродовж 2019 – 2020 років видатки на загальнообов’язкове державне соціальне та пенсійне страхування становили понад 1 трлн грн, а їх частка у ВВП постійно зростає. Варто зазначити у 2018 році видатки становили 11%, а у 2020 році вони зросли до 12,6%.
На початок 2021 року системою охоплено майже 60% населення (близько 13 млн застрахованих осіб і понад 11 млн пенсіонерів). Утім, життєві потреби пенсіонерів не задовольняються.
В умовах недосконалого законодавства система загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування продовжує мати слабкі місця: посилений вплив держави, збільшення пільгових категорій одержувачів та видів виплат, підвищення їх розміру залежно від віку або статусу, але без визначення джерел покриття видатків.
Зменшення розміру ЄСВ до 22%, починаючи з 2016 року, не розв’язало проблемного питання виведення з тіні зарплати – згідно з даними Держстату, кожен четвертий працює без оформлення трудових відносин. Продовжує зменшуватися кількість зайнятого населення, а рівень безробіття зростає.
Більшість застрахованих осіб отримували заробітну плату в діапазоні від 1 до 3 мінімальних зарплат, що негативно впливає на обсяги надходжень ЄСВ. Запровадження з метою запобігання COVID-19 у 2020 році пільг для підтримки платників ЄСВ, застрахованих осіб та отримувачів страхових виплат зменшило його надходження ще більше.
Згідно з розрахунками Пенсійного фонду (ПФУ), орієнтовні втрати ЄСВ торік становили щонайменше 4 млрд грн, а з 1 січня 2021 року сягнуть 7 млрд гривень.
Бюджети страхових фондів
Суттєвий тиск перелічених факторів обумовлює розбалансування бюджетів страхових фондів, які не мають резервів й неспроможні без додаткового фінансування із держбюджету підтримувати встановлений розмір виплат.
Починаючи з 2019 року втрачено певну позитивну тенденцію до зниження обсягу поточного дефіциту Пенсійного фонду, який становив понад 89 млрд грн, а торік дефіцит перевищував 96 млрд гривень.
З цих коштів 49 і 62 млрд грн відповідно – залишки непогашених позик Пенсійного фонду минулих років.
Загалом суми залучених позик Пенсійним фондом за останні чотири роки зросла майже у 40 разів й досягли рекордних обсягів. У 2019 році ПФУ позичив майже 119 млрд грн, у 2020 році – 179 млрд грн. З цих сум на кінець року не погашено 1,1 і 14 млрд грн відповідно. Дефіцит бюджету Фонду соцстрахування та Фонду безробіття торік – щонайменше 1,8 і 1,3 млрд гривень відповідно.
Проблемні механізми перерахунку та суттєві диспропорції пенсій
Наявні механізми перерахунку пенсій гальмували істотному зростанню їх розміру. Водночас публічно заявлялося про щорічне підвищення пенсій внаслідок таких перерахунків. Варто зазначити, що для більшості пенсіонерів ця сума становила менше ніж 100 грн й дотувалася коштом державного бюджету.
Також істотними залишаються диспропорції у розмірах виплат пенсій, призначених у різних періодах та залежно від статусу осіб, що є новим ризиком для судових спорів.
Варто зазначити, торік на тлі середнього розміру пенсії за віком в солідарній системі 3 529 грн середній розмір довічного грошового утримання судді у відставці становив 68 143 грн, пенсії за вислугу років працівника прокуратури – 16 200 гривень.
Водночас професійні та корпоративні пенсійні фонди не створені, натомість скасовані пенсії за вислугу років для 15 категорій осіб та змінений механізм призначення пенсій за віком на пільгових умовах і дострокових пенсій тощо.
Судові спори та компенсації
Недосконале законодавство та нерівний підхід до окремих категорій осіб зумовили низку судових рішень. Так, додаткові видатки Пенсійного фонду у разі виконання рішень судів лише щодо пенсіонерів-чорнобильців й військових становитимуть понад 120 млрд грн, а 11 із 83 млрд грн реально можуть бути витребувані внутрішньо переміщеними особами (ВПО), йдеться у повідомленні Рахункової палати.
Борги Фонду соцстрахування перед внутрішньо переміщеними особами станом на 01 січня 2021 року становили майже 8 млрд грн, реальними з яких є лише - 0,8 млрд гривень.
Кризові ситуації, зокрема коронакриза у 2020 році, сприяли загостренню та виявленню недоліків системи. Кошти із фонду боротьби з COVID-19 страховим фондам виділялись за 8 новими бюджетними програмами: на виплату одних видів допомоги обсяги перевищували реальні потреби, інших – фінансувалися у недостатньому обсязі.
Водночас не враховувалась динаміка захворюваності, що призвело до повернення до державного бюджету у кінці року Фондом соцстрахування понад 170 млн грн, а Фондом безробіття 4,8 млн грн та не використано 1,1 трлн грн асигнувань.
Відтак заборгованість Фонду соцстрахування перед страхувальниками з виплати матеріального забезпечення зросла станом на 01 січня 2021 року до 1,6 млрд грн, з яких понад 83% – заборгованість з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.
В підсумку варто зазначити, наразі лише 36% населення працездатного віку в Україні платять внески в державну пенсійну систему. В умовах такого низького охоплення населення, застосування суворого принципу сплати внесків з точки зору придатності означає, що зрештою понад 60% людей похилого віку не отримуватимуть пенсію, пов’язану зі сплатою внесків. Основними причинами низького рівня охоплення є: відносно низька участь населення в робочій силі та високе безробіття (зокрема для молоді та жінок), відсутність реєстрації через неформальність і заниження зарплати.