Конституційний Суд України визнав статтю Кримінального Кодексу 368-2 про незаконне збагачення держслужбовців неконституційною. У зв'язку з тим, що стаття нібито зобов'язує обвинувачуваних доводити легальне походження своїх активів. А це суперечить принципу презумпції невинуватості.
Рішення Конституційного Суду викликало резонанс і у політичному середовищі, і в суспільстві, і серед західних партнерів України. Більшість сприйняло новину як відкат антикорупційних реформ та звільнення чиновників від відповідальності, амністію усіх кримінальних справ за участю корупціонерів.
Суть статті та рішення КС
Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була введена у 2014 році. Це було однією із ключових вимог з боку західних партнерів у підтримці України. І закріплено у Меморандумі співпраці з Міжнародним Валютним Фондом і у Плані дій щодо візової лібералізації з Європейським Союзом.
Стаття Кримінального Кодексу 368-2 передбачає таку відповідальність за корупційне збагачення, залежно від рівня займаної посади:
- позбавлення волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна;
- позбавлення волі на термін від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна;
- позбавлення волі на термін від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна.
Частина 1 цієї статті сформульована як:
Саме це трактування дало підстави Суду вважати, що чиновники самі повинні доводити свою невинність у питаннях походження доходів.
У грудні 2017 року група 59 народних депутатів, серед яких були фігуранти справ за цією статтею КК, подали клопотання в КС про роз'яснення цієї норми на предмет конституційності, тобто відповідності законам України. Мета звернення зрозуміла – піти від відповідальності за нелегальне збагачення. 26 лютого 2019 року Суд виніс рішення, згідно з яким стаття 368-2 визнається неконституційною.
За законами України, доводити вину обвинуваченого – завдання прокуратури та слідства. І до моменту такого доказу діє принцип презумпції невинності. Суд встановив, що стаття КК 368-2 нібито зобов'язує чиновників самим доводити законність своїх активів і майна, а відповідно – вона суперечить і Конституції, і законодавству України.
Рішення Конституційного Суду вважається остаточним і не підлягає скасуванню або спростуванню.
Реакція влади
Президент Петро Порошенко заявив, що готовий ініціювати розробку нового закону про відповідальність за незаконне збагачення, де різночитань норм не буде:
«Відразу після того, як Конституційний Суд оприлюднить рішення за статтею Кримінального кодексу про незаконне збагачення, я негайно дам доручення підготувати і невідкладно внести до ВР новий законопроект про покарання для чиновників за незаконне збагачення. Цей законопроект врахує висновки Суду. Нова редакція закону буде виписана так, що і комар носа не підточить»
Президент УкраїниПредставник президента у Верховній Раді Ірина Луценко уточнила позицію Порошенка:
«Президент невідкладно внесе законопроект, де будуть враховані зауваження КСУ, і стаття буде повернута вже без невідповідності українського законодавства, а відповідно до української Конституції. У законопроекті ця стаття буде виписана як корупційне діяння, як кримінальна відповідальність за корупційні злочини, але ніхто не відміняв і Конституцію України. Ви знаєте, 63 стаття – презумпція невинуватості, де слідчі і правоохоронні органи повинні доводити факти будь-яких кримінальних злочинів, в тому числі і цей злочин»
представник президента у Верховній Раді 28 лютого стало відомо, що президент вносить у Раду такий законопроект як невідкладний.
Генпрокурор Юрій Луценко назвав рішення КС очікуваним:
«Прийняте рішення суду не є несподіванкою. Фахівці в області права знають, що текст цього закону не відповідає практиці юридичного застосування»
Генеральний прокурор УкраїниЛуценко зазначив, що антикорупційні відомства не змогли за роки своєї роботи скористатися цією статтею, щоб привести хоч одного чиновника до відповідальності. Глава «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін зазначив, що Луценко визнав неефективність статті, автором якої Генпрокурор і є.
Реакція суспільства і західних партнерів
«Центр протидії корупції» вважає рішення Конституційного Суду згубним для боротьби з корупцією:
В ЄС рішення КС сприйняли як безпідставне:
Наслідки рішення Конституційного Суду
Експерти називають кілька можливих серйозних наслідків. І перше – це перегляд програми співпраці з МВФ. Згідно з правилами Фонду, якщо сторона-одержувач допомоги порушує умови Меморандуму, або скасовує раніше прийняті зобов'язання, це може зупинити виділення наступних траншів.
У 2019 році сума допомоги Україні від МВФ передбачена на рівні 2,6 млрд доларів США, двома траншами по 1,3 млрд у травні і листопаді. Такі умови закріплені Програмою Stand By, узгодженої в кінці 2018 року. Після рішення КС надання цих коштів під питанням.
У 2019 році Україна зобов'язана погасити зовнішню і внутрішню заборгованість за кредитами в обсязі 14,2 млрд доларів США, за інформацією Міністерства фінансів. Без підтримки МВФ здійснити такі платежі буде вкрай складно. Ця сума становить 75% міжнародних резервів країни, за даними НБУ на січень 2019.
У відносинах з ЄС Україна також може погіршити своє становище. Європейський Союз підтримує Україну в рамках програми макрофінансової допомоги. Умовою евробезвізу було внесення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
Крім того, без кримінального покарання за незаконне збагачення нівелюється сенс електронних декларацій для чиновників.
За повідомлення НАБУ зрозуміло, що в даний момент 65 кримінальних справ містять ознаки незаконного збагачення чиновників. Антикорупційне відомство буде змушене припинити ці справи, так як норма про неконституційність виключає продовження переслідувань обвинувачених по цій статті КК.
Як пише «Українська правда», уникнути відповідальності за корупцію і отримати амністію за допомогою рішення КС зможуть топ-чиновники, проти яких НАБУ веде справи: перший заступник голови СБУ Павло Демчина, глава Державної Аудиторської служби Лідія Гаврилова, голова Окружного Адміністративного суду Києва Павло Вовк, екс-воєнний прокурор Костянтин Кулик, колишній керівник ДФС Мирослав Продан, народні депутати Євген Дейдей, Ігор Мосійчук, Андрій Лозовий та Олег Ляшко (Радикальна партія), генпрокурор Юрія Луценка та глава мінінфраструктури Володимир Омелян.
Усі ці та інші фігуранти корупційних справ володіють майном на мільйони гривень, що багаторазово перевищує їх офіційні доходи.
***
Те, що відбувається за останні кілька днів напередодні президентських виборів – багатомільйонні розтрати «Укроборонпрому» за участю оточення президента, рішення КС про скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення – це загальний підсумок 5-річної боротьби з корупцією по-українськи. Це ставлення влади до зобов'язань перед міжнародними партнерами.
Виглядає усе – так собі. Президент намагається реабілітуватися за рахунок внесення нового закону та екстрених заходів із розслідування справ щодо розкраданнями в армії – але які шанси реальності цих заходів?
Поки у глави держави не буде політичної волі розібратися із корупцією і очистити владні структури, все буде виглядати як одна велика політична фікція, а платити за це доведеться Україні.
