14 листопада Верховна Рада прийняла в першому читанні проект державного бюджету на 2018 рік, запропонований урядом. Як зазначають ЗМІ, депутатам знадобилося 45 хвилин, щоб розглянути весь проект. Підсумок голосування – держбюджет отримав схвалення 260 парламентаріїв. Цікаво, що коаліція підтримала бюджет 182 голосами.
Бюджетні цифри
Дохідна частина бюджету в 2018 році планується на рівні 877,043 млрд грн, видаткова – 948,129 млрд грн. Дефіцит становить 77,9 млрд грн. Це 2,4% ВВП, при номінальному прогнозі ВВП на рівні 2,575 трлн грн за 2018 рік.
Загальні виплати за державним боргом нараховують 305,926 млрд грн. При цьому обсяг платежів з обслуговування держборгу передбачається на рівні 130,2 млрд грн. Зовнішніх запозичень планується залучити на суму в 2 млрд доларів США.
Проект передбачає номінальну динаміку деяких соціальних показників. Прожитковий мінімум з 1 січня 2018 року залишиться на рівні грудня поточного року – 1700 грн, а з 1 липня зросте до 1777 грн, з 1 грудня до 1853 грн. Також закладено збільшення мінімальної заробітної плати на 16,3% - до 3723 грн.
Як відзначили в Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради, фактичний прожитковий мінімум з урахуванням цін серпня 2017 року (до останнього подорожчання продуктового кошика) в розрахунку на місяць на одну людину вже склав близько 3000 грн. Що в середньому на 40% вище заявленого прогнозу по зростанню на майбутній рік.
Курс долара, на який орієнтуються цифри держбюджету, закладений на рівні 30,1 грн/долар на кінець 2018 року. А значить ті соціальні підвищення, які планує уряд, будуть реалізовані за рахунок знецінення гривні. Ефект таких заходів – обернено пропорційний, так як за девальвацією гривні йде зростання цін за всіма основними показниками.
Видаткова частина
Витратні статті бюджету в 2018 році збільшаться на 12,7% в порівнянні з поточним роком. Більш ніж на 21 млрд грн зростуть видатки на потреби оборони та безпеки. З 143,6 млрд грн до 165 млрд гривень.
На розвиток дорожньої інфраструктури країни планується виділити 44 млрд грн, з яких 4 млрд грн підуть на ремонт дорожнього полотна «Львів - Тернопіль - Хмельницький - Вінниця - Умань - Одеса - Миколаїв - Херсон» і ще 2 млрд грн на ремонт дороги «Київ - Харків - Довжанський».
АПК продотуют на понад 7 млрд грн. 1,8 млрд грн підуть на програми енергоефективності, включаючи надання «теплих кредитів» в розмірі 400 млн грн. В якості підтримки населення в опалювальний сезон уряд заклав покупку твердого та рідкого пічного палива на суму 27 млрд грн.
Що стосується соціальних виплат і допомоги, їх обсяги збільшаться в середньому на 5 млрд грн – до 122,7 млрд грн. З них 55 млрд грн планується витратити на фінансування житлово-комунальних субсидій. 58 млрд грн підуть на виплати соціально вразливим категоріям населення, включаючи малозабезпечені сім'ї.
Оцінки бюджету
Проект зібрав 2280 поправок від бюджетного комітету Ради та депутатів в цілому. З них тільки 860 комітет ВР визнав такими, які варто врахувати частково або повністю. Решта 1420 були відхилені. За словами заступника голови бюджетного комітету Сергія Мельника, який представляв проект у парламенті, ці поправки могли розбалансувати бюджет.
Володимир Гройсман вважає проект «бюджетом розвитку», спрямованим на децентралізацію державних фінансів та схваленим місцевою владою:
«Цей бюджет є бюджетом розвитку. Там повністю враховані інтереси децентралізації. Розвиток національної економіки – це пріоритет номер один. Тому, шановні колеги, це бюджет нашої країни. І я дякую кожному з вас за вашу принципову позицію і здатність приймати відповідальні рішення»
Оптимізму уряду народні депутати не поділяють. Серед основних зауважень парламентаріїв:
- перекладання платежів на місцеві бюджети (7 млрд грн пільг за статтею комунальних субсидій уряд пропонує покрити на місцевому рівні);
- зростання боргових зобов'язань та виплат по ним (у 2018 році держборги виростуть на 21,5%, а виплати по ним на 26% в порівнянні з поточним роком);
- занадто оптимістичні прогнози приватизації, які закладені до статті доходу держбюджету на рівні 22,5 млрд грн;
- практика прийняття держбюджету, при якій необхідно вносити зміни в податкове або митне законодавство, бюджетний кодекс (на думку профільних відомств, в цьому є певні ризики по дохідній частині бюджету).
Сам глава Кабміну вважає, що доходи держбюджету можуть збільшитися за рахунок зростання економіки і прогнозує цифру в 1 трлн гривень.
Глава Рахункової палати Олександр Яременко не впевнений у виконанні урядом такого проекту бюджету. Напередодні голосування він говорив:
«Проведений аналіз показав, що проект Держбюджету на 2018 рік розроблений на основі досить оптимістичних макроекономічних показників, що закладає ризики його виконання. Судіть самі, в поточному році скорочення кредитування економіки, істотне зменшення обсягів іноземних інвестицій, відбувається стагнація в промисловості та сільському господарстві, основних галузях реального сектора економіки і це в умовах прогнозованого міжнародними фінансовими організаціями на наступний рік охолодження економіки країн Європи та Азії, основних торгових партнерів України»
Яременко вважає, що дохідна частина бюджету буде формуватися в основному за рахунок імпорту, підвищення цін та девальвації гривні. А оплачувати поточні борги доведеться за рахунок нових кредитів:
«Уряд планує брати нові кредити, причому на 22% більше, ніж в поточному році, щоб оплатити борги і покрити дефіцит бюджету. Від державних запозичень в наступному році планується отримати п'яту частину фінансових ресурсів державного бюджету. І, як наслідок, державний і гарантований державою борг на кінець 2018 року зросте до 2,7 трлн гривень, це становить 64 тисячі гривень на одного українця»
Поки проект бюджету направлено на доопрацювання до другого читання. І багато цифр можуть зазнати змін. Але в цілому, тенденції залишаться такими, як їх бачить уряд. За регламентом Ради до 1 грудня держбюджет має бути прийнятим. Така ймовірність невисока, швидше за все головний фінансовий закон країни проголосують напередодні нового року.
Що стосується його оцінки, судячи з закладених показників, він оптимістичний. І далекий від реальності, як показує динаміка поточного року та прогнози МВФ. Населенню обіцяно зростання доходів, але з огляду на інфляцію та здешевлення гривні, реальний прогрес також під питанням.
Марія Гелюх
