За підсумками січня-квітня 2020 року держбюджет було виконано із дефіцитом у розмірі 23,5 млрд грн. При цьому дефіцит загального фонду склав 33 млрд грн.
Міністерство фінансів посилаючись на данні Державної казначейської служби, зазначає, що У цілому місячний розпис доходів за загальним фондом державного бюджету виконано на 84,3%, за підсумками січня-квітня 2020 року – на 86,1%.
Старий-новий державний бюджет на 2020 рік
На початку квітня було ухвалено зміни до Закону про Державний бюджет на 2020 рік, які передбачали істотне розширення дефіциту – 7,5% з 2,1% ВВП. Необхідність внесення змін та розширення дефіциту спричинене зміною макроекономічних реалій.
Відтак в новій редакції доходи зменшено на 11% у порівнянні з попереднім законом, видатки – збільшено на 7%, у тому числі через необхідність ужиття заходів для протидії поширення COVID-19, підтримки підприємництва і вразливих верств населення.
Рисунок 1 - Внески в річну зміну видатків зведеного бюджету, в. п.
Джерело: ДСКУ; НБУ.
Доходи передбачувано зменшені внаслідок падіння податкових надходжень (на 145 млрд грн, або на 15,7% у порівнянні з попереднім законом) через зниження номінального ВВП, обсягів імпорту товарів, перегляду в бік зниження припущень стосовно ціни природного газу, як на зовнішніх, так і на внутрішньому ринках (що впливає на формування планів з надходжень рентної плати). Водночас, за оцінкою НБУ, втрати доходів можуть виявитися дещо більшими, зокрема з огляду на нижчі прогнози НБУ щодо інфляції та обсягів імпорту товарів.
Таблиця 1 - Основні макроекономічні параметри
Джерело: ДCСУ, ВРУ, розрахунки НБУ.
Компенсатором значних податкових втрат стали більші перерахування частини чистого прибутку та дивідендів державними підприємствами (надходження збільшено на 26,7 млрд грн), а також НБУ (на 2 млрд грн). Нагадаємо, за оперативними даними Державної казначейської служби, у квітні 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 90,9 млрд грн, з яких майже 43 млрд грн надійшло від Нацбанку.
В цих умовах збільшено видатки на 82,4 млрд грн насамперед через створення Фонду боротьби з поширення COVID-19 (на загальну суму 64,7 млрд грн) та розширення програм соціальної допомоги для пом'якшення впливу кризових явищ для вразливих верств населення та підтримку підприємництва.
Зокрема передбачено доплати до заробітної плати медпрацівникам, надання грошової підтримки особам похилого віку, компенсації з часткового безробіття. Водночас у порівнянні з попереднім законом за значною частиною інших напрямів видатки скорочено. Зокрема, ураховуючи зниження вартості природного газу та пов’язаних із нею тарифів на опалювання і гарячу воду, зменшено видатки на надання пільг та субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ. Також зменшено видатки на освіту, культуру, низку регіональних програм.
Рисунок 2 - Зміна видатків державного бюджету, млрд грн
Джерело: НБУ.
Нагадаємо, Кабмін анонсував поетапний план підтримки бізнесу, який постраждав від введення карантину через поширення коронавірусу, зокрема програму соціального захисту, згідно з якою ФОПи 1 або 2 груп зможуть отримати допомогу на дитину віком до десяти років. На реалізацію відповідної програми в Фонді передбачено 1,6 млрд грн.
У результаті зазначених змін дефіцит державного бюджету збільшено до 298,4 млрд грн (або 7,5% ВВП).
Дефіцит та виплати за борговими зобов'язаннями практично повністю фінансуються коштом боргових джерел, що призведе, за оцінками НБУ, до збільшення частки державного та гарантованого державою боргу до ВВП та дещо перевищить 60%. Такий рівень оцінюється як прийнятний за умови повернення до виваженої фіскальної політики в наступні періоди.
Таблиця 2 - Основні параметри державного бюджету, млрд грн.
Джерело: ДКСУ, ВРУ, розрахунки НБУ.
Як зазначають на порталі Мінфіну, фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-квітень 2020 року становили 108 млрд грн, або 84,1% від запланованих на цей період.
Водночас зберігаються ризики виконання бюджету і в частині фінансування. Визначальним джерелом фінансування є кошти від офіційних партнерів (МВФ, Світового банку, Єврокомісії). Крім значного обсягу фінансової підтримки, вартість її залучення є суттєво нижчою у порівнянні з ринковими інструментами, особливо в період стиснення світових та внутрішніх фінансових ринків. Ураховуючи те, що фінансування за програмами Світового банку та Єврокомісії тісно пов’язані з реалізацією програми МВФ, відтермінування співпраці з останнім посилить фіскальні ризики, зокрема поставить під загрозу фінансування бюджетних програм. Крім того, погіршуються інфляційні та курсові очікування, а доступ до зовнішніх ринків капіталу залишатиметься обмеженим навіть після стабілізації ситуації на них.
В підсумку слід зазначити, за оцінками НБУ, суттєве збільшення дефіциту в поточних умовах, не створить загроз для макрофінансової стабільності, а навпаки сприятиме підтримці економіки за умови повернення до виваженої фіскальної політики в послідуючі роки. Водночас зберігається низка ризиків для виконання бюджету, передусім пов'язаних із можливим відхиленням окремих макропоказників від прогнозованих, у тому числі споживчої інфляції, та в частині фінансування дефіциту бюджету у випадку відтермінування співпраці з МВФ.
