Бюджетна політика в умовах кризи COVID-19: рекомендації МВФ та кроки української влади
За часів пандемії бюджетна політика набуває ще більшої вагомості, відіграючи ключову роль у порятунку життів та захисту населення, зазначають аналітики МВФ. Уряди повинні робити все можливе. Однак вони на повинні забувати про економічний глузд, розуміючи, що кроки на всіх рівнях здійснюються заради однієї мети – перемогти в боротьбі з пандемією з найменшими втратами.
Наразі країни запровадили екстрені бюджетні заходи в розмірі більше ніж $8 трлн зі стримування пандемії та наслідків обмеження, що завдало істотної шкоди економіці.
Експерти МВФ підрахували витрати спрямовані на забезпечення економічних рятувальних заходів в умовах боротьби з пандемією. До екстрених кроків, які запроваджуються в глобальному масштабі, відносяться підвищення витрат та втрачених надходжень ($3,3 трлн.), кредитування державного сектору та вливання капіталу ($1,8 трлн) і гарантії ($2,7 трлн).
Група двадцяти країн з розвиненою економікою та країн з ринком, що формується здійснили заходи в розмірі $7 трлн. Бюджетну підтримку також здійснюють автоматичні стабілізатори економіки – фіскальні інструменти та інструменти системи соціального забезпечення, які стабілізують доходи й споживання, зокрема, такі як прогресивне оподаткування та допомога по безробіттю. Тобто, інституційна зрілість розвинутих країн дозволяє забезпечити простір для маневру, який дозволяє використовувати широкий спектр фінансових важелів та інструментів у сфері монетарної й фіскальної політики (рис. 1).
Рисунок 1 - Фіскальні заходи в країнах G20
Джерело: МВФ.
Як бачимо з діаграми, бюджетні доходи (помаранчеві стовпці) й фіскальні витрати на підтримку економіки (сині стовпці), залежать від величини заходів та серйозності ситуації в економіці країні.
Бюджетні заходи для порятунку
Щоб врятувати життя, уряди країн повинні в необхідних обсягах фінансувати надання додаткових послуг у сфері охорони здоров'я, також служб екстреної допомоги. Однак це може пов'язано з труднощами.
По-перше, країни з обмеженими можливостями системи охорони здоров'я не можуть належним чином наростити ресурси.
По-друге, обмеження запозичень у багатьох країнах з ринком, що формується і країнах, що розвиваються вимагає перерозподілу витрат на користь системи охорони здоров'я, при цьому зберігаючи обсяг видатків на соціальний захист та життєво важливі державні послуги (транспорт, енергетику, зв'язок).
В МВФ зазначають, що потрібно долучатися до спільних дій на глобальному рівні, які допоможуть забезпечити отримання загальнодоступної вакцини та ліків, а також надати підтримку країнам з обмеженими можливостями систем охорони здоров'я, в тому числі шляхом розширення допомоги, медичних ресурсів та пільгового екстреного фінансування.
Забезпечення засобів до існування за допомогою цільових бюджетних кроків
Соціальне дистанціювання, яке необхідне для уповільнення поширення коронавірусу, із закриттям шкіл, ресторанів, торгових центрів, офісів та фабрик, неминуче спричинятиме економічні втрати. Людям та компаніям потрібна масштабна, оперативна, тимчасова та цільова бюджетна підтримка, щоб залишатися на плаву, наголошують в МВФ.
Інституційні та фінансові можливості країн вплинуть на розмір допомоги, яку вони можуть запропонувати, а також на структуру і тип вжитих заходів.
Країни з розвиненою економікою, враховуючи їх розвинену систему податкових пільг, можуть покластися на широкий спектр інструментів витрачання, оподаткування й ліквідності, для забезпечення підтримки населення та бізнесу. Наприклад, заходи, що вживаються в США і Німеччині, включають збільшення допомоги із безробіття, у тому числі для самозайнятих, відстрочку з податків на фонд оплати праці та дотації до заробітної плати для малих і середніх підприємств.
Рисунок 2 – Внесок країн у зміну глобального державного боргу
Джерело: МВФ.
Багато працівників, підприємства малого бізнесу та приватні підприємці (ФОП) можуть оплачувати рахунки, погашати заборгованість і зберігати штат співробітників. Для їх підтримки низка європейських країн запустила механізми надання ліквідності, зокрема, доступні кредити та гарантії. У Франції та Японії тим, хто відчуває нездужання, перебуває в самоізоляції чи змушений залишитися вдома, щоб піклуватися про дітей в період закриття шкіл, надається лікарняний або оплачувана за державний кошт відпустку за сімейними обставинами.
Країни з ринком, що формується і країни, що розвиваються зазвичай володіють меншим бюджетним потенціалом щодо забезпечення відповідних фіскальних кроків.
Такі країни, зокрема, як Україна, стикаються з декількома шоками: пандемією, різким зниженням зовнішнього попиту на їхні товари та послуги, падінням цін на біржові товари, відтоком капіталу та зростанням вартості запозичення на ринках капіталу.
Рисунок 3 – Об’єм та швидкість відтоку капіталу з економік країн із ринками, що формуються
Джерело: МВФ.
На рисунку (рис. 3) проілюстровано, з якою інтенсивністю відбувається витік капіталу з emerging economies. Варто наголосити, наразі витік капіталу складає -40% ВВП за дуже короткий час.
Крім того, системи податкових пільг в таких економіках є мало розвинені.
У подібних випадках в таких країнах, як Індія та Кенія, а також Бангладеш, можливими варіантами стають грошові перекази за допомогою унікальних систем ідентифікації та цифрових технологій або надання харчових продуктів та ліків. У Китаї найбільш постраждалим громадянам і компаніям, в тому числі у сфері транспорту, туризму та готелів, надаються тимчасові податкові пільги. Також повне й своєчасне повернення ПДВ може забезпечити бізнесу доступ до необхідних грошових ресурсів.
Урядові заходи та реальний стан українського суспільства
13 квітня Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила в цілому законопроєкт №3279-д. Законопроєктом передбачається збільшення на 2 млрд гривень доходів загального фонду держбюджету, обмеження максимального розміру зарплати державним чиновникам, а також допомогу пенсіонерам та безробітним.
Внесені в бюджет зміни передбачають створення фонду боротьби з коронавірусом в Україні. З його допомогою будуть фінансуватися заходи проти епідемії, закупівля обладнання, допомога медпрацівникам, пенсіонерам та людям, які залишилися без роботи через карантин. Також на період дії карантину, в бюджеті передбачається низка страхових виплат.
Для оцінки реального стану українського суспільства, було проведено всеукраїнське роллінговое дослідження «Рубікон» компанією Research & Branding Group.
В рамках проведеного дослідження аналітики компанії стверджують, що як і в перший тиждень дослідження, близько 90% українців вважають, що з переходом на карантин їхні проблеми зросли з появою нових. Йдеться передусім про появу фінансових труднощів (36% в другу хвилю проти 30% раніше) і турбота про здоров'я близьких (28%).
Наразі, стверджують аналітики, основна маса населення (69% опитаних) знаходиться на карантині без попереднього зроблених запасів харчових продуктів та товарів першої необхідності. Наразі багато хто з них опинився в скрутному фінансовому становищі: 41% українців не має жодних заощаджень, а більшості з опитаних (31%) наявних заощаджень вистачить лише на місяць проживання. Водночас, згідно з оцінками респондентів, один день харчування для середньостатистичної української сім'ї наразі обходиться у 294 гривні (тиждень тому — у 255 гривень), відтак місяць проживання — в 9235 гривень (тиждень тому — у 8826 гривень).
В процесі опитування українці, як і раніше, висловлювали досить суперечливу гаму позитивних та негативних емоцій, зазначають дослідники. Водночас, порівнюючи з минулим тижнем, рівень тривоги в масовій свідомості дещо знизився (з 38% до 34%), а рівень надії та впевненості, навпаки, зріс (відповідно, з 32% до 36% і з 5% до 8%).
Нагадаємо, проведенні раніше дослідження показали, що більша частина громадян, оцінюючи економічну ситуацію у їхній родині, наголосили на погіршенні протягом останнього півріччя, йдеться в опитуванні групи «Рейтинг», проведеного 10-12 квітня. Як пишуть дослідники, «51% опитаних вважають, що економічне становище їхньої сім’ї погіршилося за останні півроку. 42% – вважають, що воно не змінилося, 6% – побачили покращення. Оцінюючи зміни в фінансовій ситуації у близькій перспективі, 61% зазначили про погіршення протягом останнього місяця, 35% сказали, що не відчули змін, лише 3% – говорили про покращення», – йдеться у дослідженні. Найбільший песимізм висловлюють старші та бідніші респонденти.
Також 68% громадян вважають що у найближчі півроку економічна ситуація в Україні погіршиться, 13% заявили, що ситуація ніяк не зміниться, а 9% прогнозують покращення.
Ставлення населення до чинної влади в цих умовах в основному може бути охарактеризоване лише двома словами: недовіра, рівень якої дещо зріс (39% проти 34% раніше), і підтримка, яка наразі дещо знизилася (28% проти 34% раніше), що свідчить про певний розкол суспільної думки щодо цього питання, зазначають в Research & Branding Group.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначає: «МВФ має спеціально сформований загальний фонд, з якого виділяються кошти для усіх постраждалих від епідемії країн. Квота України в ньому становить $1,4 мільярда. Це єдина фіндопомога, яку наша країна може отримати в прив’язці до коронавірусу. МВФ наразі офіційно не заявляв, як будуть виплачуватися ці кошти. Не виключено, що ці гроші будуть надаватися без прив’язки до траншів МВФ та вимог для їхньої видачі. Водночас, цих $1,4 млрд, які Україна може отримати без обов’язкового ухвалення «антиколомойського» закону, недостатньо, це як «мертвому припарки». «Антиколомойський» законопроєкт – ключовий у поточному році з точки зору наявності чи відсутності у держави коштів для фінансування своїх програм», - наголошує економічний експерт.