Державний бюджет на 2019 рік розроблено на основі консервативного макроекономічного прогнозу. Це проявилося в стриманому зростанні доходів та видатків порівняно з фактичними показниками 2018 року (10.6% та 12.8% відповідно). Однак через вищі темпи зростання видатків порівняно з доходами, існує ризик розширення дефіциту бюджету в порівняні з показниками 2018 року – до 2.3% ВВП. При цьому ключові ризики сконцентровані в частині фінансування. Це стосується не лише коштів від приватизації, а й запланованих обсягів залучень як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Нагадаємо, характер фіскальної політики впродовж минулого року змінювався від м’якої в першому півріччі до жорсткої в другому півріччі з певним послабленням наприкінці року. За підсумками року сформувався істотний дефіцит зведеного бюджету (67.8 млрд грн або 1.9% ВВП), при цьому первинний профіцит зберігся. Від’ємне сальдо державного бюджету як відношення до ВВП практично не змінилося порівняно з 2017 роком (1.6% ВВП) та було суттєво меншим, ніж затверджений показник. Натомість уперше з 2010 року місцеві бюджети виконано з дефіцитом (8.5 млрд грн або 0.2% ВВП).
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», планові доходи на 2019 рік передбачено у сумі 1.026.131.809,2 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 928.507.915 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 97.623.894,2 тис. гривень.
Отже, у січні-лютому збір до загального фонду державного бюджету по платежах, що контролюються ДФСУ виконано майже на 14% із запланованого обсягу. Доходи загального фонду Державного бюджету склали 97,9% від розпису. Це пов’язано з кількома причинами:
- фактичне зростання імпорту був меншим, ніж закладено в бюджетні показники;
- переплата на початок лютого по рентній платі за природний газ склала 0,6 млрд грн;
- скоротилось виробництво тютюнових виробів;
- наповнення внутрішнього ринку оптовими компаніями за рахунок запасів на складах, акциз з яких сплачено у попередніх роках.
До загального фонду держбюджету у лютому 2019 року зібрано 67,7 млрд грн, що на 7,4 млрд грн, або на 12,3% перевищує надходження лютого минулого року.
Податкових платежів до загального фонду держбюджету у лютому зібрано у розмірі 42,1 млрд грн. Це на 17,6% або на 6,3 млрд грн перевищує минулорічний показник. Митних платежів – 25,6 млрд грн, що на 1,1 млрд грн, або на 4% більше, ніж у лютому минулого року.
Як повідомляє Міністерство фінансів на сайті відомства, за оперативною інформацією Державного казначейства доходи Державного бюджету (загальний і спеціальний фонди) у лютому 2019 року становили 70,3 млрд грн або 108,6% від розпису. Доходи зросли на 24,9% порівняно із лютим 2018 року. Причиною зростання передусім є зростанням заробітних плат (ПДФО), а також зростанням рівня споживання (ПДВ, акцизи).
Та варто зазначити, що нижчі за планові доходи від ввізного ПДВ, ренти та акцизу було частково компенсовано за рахунок перевиконання розпису по податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств.
Доходи спеціального фонду Державного бюджету становили 198% від розпису. Міністерство фінансів це пояснює передусім надходженнями до спеціального фонду ввізного мита, ПДВ та акцизу від митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією, завезених у період з 1 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року. У лютому ці платежі, які є джерелом фінансування Пенсійного фонду, становили 4,0 млрд грн.
Також у лютому 2019 році надійшло 1,5 млрд грн конфіскованих коштів за рішенням суду за вчинення корупційного правопорушення.
За два місяці 2019 року доходи Державного бюджету становили 124,8 млрд грн або 99,2% від розпису. Порівняно з минулим роком доходи збільшились на 13,3 млрд грн або на 12,0%.
Станом на 1 березня сума коштів на Єдиному казначейському рахунку становила 8,2 млрд грн. В перший день весни валютний рахунок уряду було поповнено завдяки коштам, отриманим від позики, здійсненої під гарантії Світового банку, у сумі 512 млн євро.
У підсумку зазначимо, що згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», дефіцит бюджету та боргові зобов’язання планується профінансувати переважно за рахунок внутрішніх та зовнішніх запозичень.
Зовнішні залучення заплановано на суму понад 5 млрд дол , з яких за загальним фондом – понад 4 млрд дол. Однак за 2018 рік умови на світових фінансових ринках для країн з периферійними економіками стали жорсткішими. Це відобразилося у зростанні вартості зовнішніх запозичень. Крім того, у рік подвійного передвиборчого циклу попит на українські ОЗДП може бути дещо нижчим. Внутрішні залучення заплановано в сумі 202 млрд грн, що на 15.9% більше від суми фактичних запозичень у 2018 році та перевищує обсяги виплат за внутрішніми зобов’язаннями на 34%. Також у бюджеті традиційно закладено отримання коштів від приватизації (17.1 млрд грн). З огляду на низькі надходження в попередні роки, ризик недоотримання коштів із цього джерела залишається суттєвим. У випадку нестачі надходжень від приватизації та нижчих, ніж заплановано, зовнішніх запозичень замістити їх на внутрішньому ринку може бути проблематично. Це зумовлено доволі амбітним плановим обсягом внутрішніх запозичень. З огляду на значні ризики, сконцентровані в частині фінансування бюджету, вірогідним є виконання бюджету у 2019 році з меншим, ніж заплановано, дефіцитом.
