Бізнес-підхід Трампа загрожує залишити США без союзників
Бізнес-підхід Трампа у зовнішній політиці реалізується не тільки щодо європейських партнерів по НАТО, а й союзників у Азії - Білий дім зажадав багаторазово збільшити «плату за безпеку» від Японії і Південної Кореї. І сформований за десятиліття альянс може цього не пережити.
Президент Дональд Трамп зажадав негайного збільшення щорічної плати від Південної Кореї за розміщення 28 тисяч американських військ за кордоном - з 920 мільйонів доларів до 5 мільярдів. Збільшити плату за контингент в 54 тисячі військових з 2 млрд до 8 млрд повинна буде і Японія.
Якщо у випадку з європейськими союзниками, які не виконують вимогу НАТО щодо фінансування 2% ВВП на оборону, претензії США зрозумілі, то в азійських партнерів подібна «пропозиція, від якої не можна відмовитися», викликала роздратування і обурення.
Як прокоментували виданню National Interest експерти Фонду спадщини по Північно-Східній Азії, такі вимоги є явно непомірними і не враховують не тільки ключовий внесок, вже зроблений обома союзниками, але і той факт, що альянс США з цими країнами заснований на спільних інтересах. Особливо це очевидно в нинішній час, коли Пхеньян відкидає дипломатичне врегулювання ядерної кризи і загрожує вжити більш жорстких заходів до кінця року.
[blockquote_with_author]Саме прагнення отримувати вигоду зі збройних сил США за кордоном є несумісним з американськими цінностями і зобов'язаннями, повністю перекреслюючи політику США, що склалася після Другої світової війни[/blockquote_with_author]
Для досягнення і захисту американських національних інтересів в Азії США потрібні бази, достатня кількість розгорнутих збройних сил в першому ешелоні для стримування агресії, потужні сили другого ешелону, міцні альянси і відносини в галузі безпеки з Південною Кореєю, Японією та іншими країнами в цій частині світу. Військова присутність США в Азії також є безперечним сигналом про відданість Вашингтона захисту своїх союзників і підтримання миру і стабільності в регіоні.
Стратегія національної безпеки Трампа правильно підкреслює «неоціненні переваги», що надаються сильними альянсами. Вони підсилюють міць США, розширюють вплив і безпосередньо підвищують політичні, економічні і розвідувальні можливості Америки. У Стратегії національної оборони відзначається, що «мережа альянсів і партнерств залишається основою глобальної безпеки», забезпечуючи доступ до критичних регіонів та підтримуючи широко розповсюджену систему базування і логістики, яка лежить в основі глобальної присутності США.
Адміністрація Трампа наполегливо закликала союзників внести «справедливий внесок у взаємовигідну колективну безпеку», включно з наданням додаткових коштів для підтримки американських військ, розгорнутих за кордоном. Але при цьому не можна порівнювати європейські країни НАТО з Південної Кореї і Японією.
Південна Корея витрачає 2,6 відсотка свого валового внутрішнього продукту на оборону, більше, ніж будь-який європейський союзник. За останні чотири роки Південна Корея придбала у Сполучених Штатів на 13 мільярдів доларів зброї. До 2022 року Південна Корея стане п'ятою або шостою країною світу за величиною витрат на оборону.
[blockquote_with_author]Південна Корея завжди була вірним союзником США, без питань відправляючи свої війська за кордон[/blockquote_with_author]
Так, Сеул направив триста тисяч військовослужбовців на війну у В'єтнамі, південнокорейські війська воювали разом з американцями в Іраку і Афганістані, провели численні операції з підтримання миру. Японія, з причин, пов'язаних із її конституцією, написаною під впливом самих Сполучених Штатів, не виділяє такий великий відсоток ВВП на оборону, як Південна Корея. Але це велика економіка, і в доларовому вираженні вона витрачає більше.
Протягом багатьох років Вашингтон неодноразово заявляв, що щорічні витрати на розміщення американських військ в Південній Кореї складають приблизно 1,5 мільярда доларів. Країна зараз платить 920 мільйонів. Крім того, Південна Корея покриває витрати, не передбачені угодою про спільне фінансування, включаючи виплату 10 мільярдів доларів, або 93% вартості будівництва «Кемп Хамфріс», найбільшої американської бази на іноземній території.
Японія покриває приблизно 75% вартості утримання розгорнутих американських військ, а також майже всі витрати на будівництво нових великих американських баз в Футенма та Івакуні і одну третину вартості нових об'єктів морської піхоти на Гуамі. Токіо також закуповує 90% своєї військової техніки в Сполучених Штатах, зокрема літаки F-35 і літаки V-22 Osprey.
До чого може привести комерційний підхід до союзницьких відносин, говорить статистика.
[blockquote_with_author]У південнокорейців вже історично склалося величезна повага до США, 91% населення країни підтримує присутність американських військ. Проте звістка про нові вимоги до оплати цих сил викликала відторгнення у 96%[/blockquote_with_author]
Навіть представники консервативних політичних кіл країни, які є стійкими захисниками альянсу, все більш критично ставляться до США, і в приватному порядку попереджають, що вимога Білого дому - не тільки непомірна в плані витрат, але і способу, яким це робиться - може викликати сплеск антиамериканізму серед корейців.
Даніель Пінкстон, професор міжнародних відносин в Сеульського відділення Університету Трої, дав The Telegraph більш відверту оцінку того, що відбувається:
[blockquote_with_author]Це просто здирництво. Це навіть гірше, ніж коли бос мафії обходить свої володіння і збирає гроші за «кришування». Запити США політично неприйнятні і принизливі для Сеула і Токіо[/blockquote_with_author]
І хоча поки сторони заперечують, що результатом фінансової суперечки може стати виведення американських військ із регіону, припинення переговорів про фінансування у випадку з Південною Кореєю викликає побоювання, що все до того йде.
Більш того, Південна Корея вже шукає способи посилення своєї безпеки на стороні, уклавши в листопаді угоду про військове співробітництво з Китаєм, і це може стати першою ознакою того, що альянси Вашингтона в регіоні розвалюються.
Як підсумував Брюс Клінгер, аналітик аналітичного центру Фонду «Спадщина», скорочення американських сил, розгорнутих за кордоном, зробить Америку слабкішою на світовій арені; вб'є клин між Вашингтоном і його союзниками в Азії і Європі, посилить Північну Корею, Китай і Росію. Сполучені Штати покажуть Сеулу і Токіо свою нежиттєздатність як союзника. Переговори з партнерами про гроші завжди сумнівні. Але, як мудро радив Вінстон Черчилль, «є тільки одна річ гірше, ніж воювати разом з союзниками, і це воювати без них».